Жадібний суддя (таджицька казка)

***

Жадібний суддя (таджицька казка)

До одного міста прибився бідний чоловік. Тяжко працював він кілька років поденником і в поті чола заробив тисячу танг. А тоді став журитися, куди їх подіти: «Якщо я носитиму гроші з собою, довідається котрийсь лиходій і занапастить мене, а гроші забере. Заховаю їх e житлі, залізе злодій, знайде і вкраде. Найкраще, либонь, здати їх на збереження судді. А коли повертатимуся в рідні краї, без усякого клопоту заберу свою кривавицю та й поїду». Як подумав, так і вчинив.

Суддя з радою душею прийняв поденникові гроші. Через якийсь час бідак прийшов до суду, щоб їх забрати.

– Які гроші? – здивувався суддя. – Коли ти мені їх давав? Та ти за все своє життя й сотні танг не бачив, не те що цілу

тисячу. Де ти міг стільки грошей узяти? Бийте його. Женіть геть цього нахабу! – гукнув своїм слугам.

Слуги прогнали бідака. Іде він дорогою й плаче. Аж стріча його одна жінка й питає:

– Що сталося, ака? Де це бачено, аби такий поважний, з бородою та ще й у чалмі чоловік плакав?

Поденник розказав їй про свою халепу. Вислухала жінка, жаль їй зробилося чоловіка, тож подумала трохи й мовила:

– Ходімо зі мною. Тут без хитрощів не обійдемося.

Прийшла жінка додому, взяла ковану сріблом скриньку, поставила собі на голову, гукнула малого синка, сказала йому щось, і подалися вони втрьох до суду.

– Ти йди за нами оддалік, – каже вона синові. – Коли прийдемо до суду й побачиш, що суддя віддав гроші цьому дядькові, заходь і ти туди й скажеш, як я навчила тебе вдома.

Ось заходить жінка до суду, а за нею слідом і той бідак.

– Що скажеш, сестро? – питає суддя.

– Я дружина купця. Чоловік мій поїхав у далекі краї, а в цій скриньці лишив повно золота і коштовностей. Досі я берегла її сама, та вже кілька ночей підряд коло нашої оселі вештаються якісь підозрілі особи. Чи не злодії, бува? Тому й принесла оце скриньку до вас на збереження, а повернеться чоловік, сам забере її в вас.

Суддя зважив скриньку на руці й став міркувати: «Тут щонайменше сорок – п’ятдесят тисяч танг. Мушу зробити все, щоб це добро дісталось мені. А для цього треба показати жінці, який я чесний та благородний».

– Добре, сестро, що ви прийшли до мене,– озвався він.– Мій суд – місце надійне й безпечне. Ваш скарб ніде краще не збережеться, як тут. А захочете забрати назад, прийдете будь-коли ви чи ваш чоловік і заберете без усякого клопоту. Оцей бідак, до речі, каже, що передав мені на збереження тисячу танг. І сьогодні приходив по свої гроші. Та я його не впізнав, подумав, злодій якийсь, і грошей йому не віддав. Тож коли тепер хтось поручиться за нього, одразу поверну йому збереження.

– Пане, я цього чоловіка знаю майже два роки. Він працює поденником. Ті гроші заробив своїми мозолями,– заступилася за бідака жінка.

Суддя посміхнувся й каже:

– Раз ви знаєте цього чоловіка, я повертаю йому гроші.

Жадібний суддя (таджицька казка)

Суддя відрахував тисячу танг і віддав бідакові. Тільки-но той узяв гроші й вийшов, як до суду вбіг жінчин синок.

– Мамо, ходімте мерщій додому – тато з караваном приїхали!

– Ой, мій чоловік повернувся, тепер хай сам береже свій скарб, – мовила жінка, взяла скриньку, попрощалася з суддею й пішла додому.

У судді аж очі на лоба полізли від несподіванки.

– Отак-таки не поталанило! І чого тому купцеві не приїхати хоч на годину пізніше, мав би я сорок – п’ятдесят тисяч дурняку. От невдача! – не міг заспокоїтися ласий на чуже суддя.

А дядько радий, що все так добре склалося, спакував свої пожитки й подався в рідний край.

* Ака – старший брат; звертання до старшого.

* Чалма – завій на голові.

Будь ласка, залиште свій відгук!

grin LOL cheese smile wink smirk rolleyes confused surprised big surprise tongue laugh tongue rolleye tongue wink raspberry blank stare long face ohh grrr gulp oh oh downer red face sick shut eye hmmm mad angry zipper kiss shock cool smile cool smirk cool grin cool hmm cool mad cool cheese vampire snake excaim question

Відгук буде опублікований після перевірки модератором :)

Ви можете увійти під своїм логіном або зареєструватися на сайті.

(обов'язково)