Вовк та баран (туркменська казка)

***

Вовк та баран (туркменська казка)

Якось в одному яру пасся баран. Аж несе туди вовка.

– Агов, баране, це мій яр, хіба не знаєш? – гукнув вовк.– Чому ти пасешся тут?

– Ба ні, справжній господар у цьому яру я,– одказує баран.– 3 давніх-давен сюди ніхто інший і ногою не ступав. У цьому яру саме тільки пасовисько, воно тобі не потрібне, то й не може бути твоїм. Іди собі, друже вовче, своєю дорогою.

– Цей яр – моя батьківщина, він з діда-прадіда наш був. Я тут господар усьому, свідків маю,– не вгавав вовк.– А в тебе є свідки?

– Та вже знайду. Не один знає, що цей ярок мій,– відповів баран.

Так вони й розійшлися. Пішов вовк до лисиці й каже:

– Лисичко, я оце набачив для нас таку ласу здобич. Ходи й не питай!

– А що ж то за здобич, вовче-брате? – питає лисиця.

Вовк їй і розповів:

– В одному яру пасеться гладкий баран. Я оце посварився з ним і маю знайти свідка. Ходімо завтра зі мною, і яр віднімемо в нього, й барана з'їмо!

– Дуже добре, вовче-брате, чому й не піти,– зраділа лисиця.

А баран пішов у село. Трапився йому біля хати чорний пес, баран і розповів йому:

– Сьогодні я пасся в яру. Коли це йде вовк і каже: «Мені оцей яр у спадок дістався, мовляв, ще з діда-прадіда він наш. Справжній господар,– каже,– тут я, вовк. Чому ж,–каже,– ти пасешся тут?» А я йому й відповідаю: «Ні, справжній господар тут я. І нікого я в цьому ярку ніколи й не бачив. Іди собі, друже вовче, своєю дорогою!» Тоді вовк і каже: «Я знайду свідків. А в тебе, баране, є свідки?» Я йому й одказав: «Та вже знайду свідка, не один знає, що цей ярок мій». Собако, якщо ти мені товариш, допоможи!

– Не журися, брате баране. Якось зарадимо твоєму лихові,– промовив пес.

Другого дня пішли пес та баран у ярок. Приходять, а вовка ще немає, забарився. Ото пес і каже:

Вовк та баран (туркменська казка)

– Слухай же, баране, мене пильненько. Я тут ляжу, заховаюся, а ти накидай на мене верблюдячих колючок, щоб вовк та його свідок мене не побачили.

Сховався собака. Аж ось біжить вовк горою, а за ним лисичка, свідок його.

– Ти бачиш? – питає вовк лисицю.– Все дуже легко. Баран навіть свідка не зміг знайти, сам ходить! Ми і ярок заберемо, і баранчика з'їмо!

От підступила лисиця до барана й питається:

– Агов, баране, чому це ти ходиш по чужих обійстях?

– А ти знаєш, чий це ярок? – питає баран.

– Авжеж знаю. Чий же ще, як не вовків! Більше нічиїм і бути не може, я про це давно чула.

– А де твій свідок, друже баране? – питає вовк,– Щось ми його не бачимо.

– Друже мій,– каже баран.– Нащо мені свідки? Якщо твої слова правда, то переплигни через оці колючки туди й назад. Переплигнеш – твій ярок!

– А що тут такого,– вихопилася лисичка,– навіть я можу перескочити.

От розбіглася вона, підскочила, та як забачила собачого носа, враз і назад подалася.

– Ні, не хочу брехати, не буду й присягатися,– каже та й навтікача.

А вовк тільки-но хотів плигнути, як собака вхопив його за горло.

– Ой, друже вовче, покарала тебе брехлива присяга!– крикнула, озирнувшись, лисиця та ще дужче дременула звідти.

А пес убив вовка й повернувся з бараном у село.

Так ярок зостався їхній.

Будь ласка, залиште свій відгук!

grin LOL cheese smile wink smirk rolleyes confused surprised big surprise tongue laugh tongue rolleye tongue wink raspberry blank stare long face ohh grrr gulp oh oh downer red face sick shut eye hmmm mad angry zipper kiss shock cool smile cool smirk cool grin cool hmm cool mad cool cheese vampire snake excaim question

Відгук буде опублікований після перевірки модератором :)

Ви можете увійти під своїм логіном або зареєструватися на сайті.

(обов'язково)