Троє братів і безбородий шахрай (грузинська казка)

***

Троє братів і безбородий шахрай (грузинська казка)

Було чи не було... Жили троє братів. Жили вони багато, було в них сила-силенна перлів. Заповів їм перед смертю батько: торгуйте всюди, діти мої, вірте всім, але безбородим шахраям ніколи ні в чому не довіряйте.

Минув час. Брати жили не тужили, ні по що в місто не ходили – все в домі було... Якось скінчилась у них сіль. Встав тоді старший брат, осідлав мула, навантажив його перлами й подався в місто – сіль купувати. Йде дорогою, а назустріч йому безбородий шахрай.

– Добридень,– каже безбородий шахрай.

– День добрий.

– Куди прямуєш?

– Йду в місто, перли продавати, сіль купувати.

– Продай мені, дам я тобі і солі, і всього, що треба.

– Ні,– відповідає старший брат,– батько нам заповів нічого безбородим не продавати і нічого у них не купувати, обходити їх десятою дорогою.

– Добре, – сказав безбородий шахрай,– силою нічого не вдієш.

Повернувся й побіг. Оббіг кругом і знову старшому братові дорогу заступив.

– Добридень,– каже,– куди прямуєш?

– Йду в місто, перли продавати, сіль купувати.

– Продай мені.

– Не можу,- відповідає старший брат,– батьківської волі не порушу.

– Кому ж ти продаси свої перли, коли в цій країні самі безбороді шахраї живуть?

Повірив старший брат і згодився:

– Коли так, продам тобі, будь що буде!

А безбородий йому й каже:

– Загадаю, брате, я тобі загадку. Коли відгадаєш –нічого твого мені не треба, дам тобі солі, скільки захочеш, та ще й свого ж верблюда навантажу перлами і тобі оддам. Не відгадаєш – твій мул і твої перли моїми стануть.

– От і добре,– зрадів старший брат.

– Була в одного чоловіка цесарка. Вранці йшла вона в ліс, клала там яйце, а ввечері і яйце, і цесарка, кудкудахкаючи, поверталися додому.

– Що б це могло бути? – здивувався старший брат. Думав, гадав, та куди йому було відгадати загадку безбородого шахрая! Втратив він і мула, і перли. Безбородий шахрай, згнітивши серце, відламав йому грудку солі, і поніс старший брат ту грудку додому.

Тільки чи ж надовго стачить тієї грудки? Дуже швидко вся сіль вийшла. Нав’ючив тоді мула перлами середній брат і подався в місто – торгувати. Йде він, а дорогою трапився йому той самий безбородий шахрай.

– Добридень,– каже безбородий,

– День добрий.

Троє братів і безбородий шахрай (грузинська казка)

– Куди прямуєш?

– Йду в місто, перли продавати, сіль купувати.

– Продай мені свої перли, дам тобі і солі, і все, чого треба.

– Ні,– відповідає середній брат,– не порушу батьківського заповіту, безбородому нічого не продам і нічого в нього не куплю.

Повернувся безбородий шахрай і побіг. Оббіг кругом і знову середньому братові дорогу заступив.

– Продай,– каже, – мені свій товар.

– Безбородим шахраям нічого не продаю.

– А в цій країні і нема нікого, окрім безбородих шахраїв.

Повірив середній брат і згодився. Тут безбородий і каже:

– Загадаю я тобі загадку. Коли відгадаєш – нічого твого мені не треба, і солі дам, скільки схочеш, і свого верблюда подарую. Не відгадаєш – твій мул і твої перли моїми стануть.

– От і добре! – зрадів середній брат.

– Була в мене цесарка. Вранці вона йшла в ліс, клала там одне яйце, а ввечері яйце і цесарка, кудкудахкаючи, додому повертались.

Думав, гадав середній брат, та й не відгадав. Втратив і він свого мула.

Відламав безбородий шахрай грудку солі і відправив середнього брата.

Прийшов він додому, приніс ту грудку солі. На третій раз молодший брат в дорогу зібрався. Йшов-йшов, дістався до того місця, де безбородий шахрай його братів обібрав.

Аж гульк – перед ним той самий безбородий. Вітає він молодшого брата і питає:

– Куди прямуєш, чи далеко перли везеш?

А молодший брат йому те саме, що й старші, каже. Безбородий шахрай не став сперечатись, повернув назад, оббіг кругом і знову молодшому братові дорогу заступив:

– Продай мені твої перли.

– Безбородому шахраєві нічого не продаю.

– Кому ж ти продаси, коли в у сій країні самі безбороді живуть?

– Ну, що ж, продам тобі,– згодився молодший брат.

А безбородий і каже:

– Загадаю я тобі загадку. Коли відгадаєш – нічого твого не хочу, дам тобі солі, та ще й верблюда своїми перлами нав’ючу і подарую. Не відгадаєш – твій мул і твої перли моїми стануть.

– Що ж, добре,– відповідає молодший брат.

– Була в мене цесарка. Ранком вона йшла в ліс, клала там одне яйце, а ввечері і яйце, і цесарка, кудкудахкаючи, додому повертались.

Усміхнувся тут молодший брат і так безбородому відповідає:

– Твоя загадка схожа дуже на вигадку, яку мені один чоловік розповідав. Наче був у нього вулик. Що не день – заглядав він у вулик та бджіл рахував. От якось перелічив він їх і не дорахувався однієї бджоли. Відразу вирушив він на пошуки. Шукав, шукав та й знайшов свою бджолу за морем. Зламалась у неї нога, і вона вмерла. А тут ворони налетіли і пошматували її тіло...

Що було робити безбородому шахраєві? Не вдалося йому перехитрити молодшого брата. Нав’ючив він перлами свого верблюда, мула сіллю та й віддав усе парубкові.

– Мій любий верблюде,– навчав безбородий шахрай свого верблюда.– Слухай мене уважно! Зараз цей чоловік забере тебе. Ітимеш з ним дорогою і, як тільки побачиш велику брудну калюжу, відразу лягай в ту калюжу і лежи. Хоч би як бив тебе новий господар – лежи й не рухайся. А якщо зовсім скрутно доведеться тобі і ти встанеш, то зроби так: коли прийдете додому і господар заводитиме тебе в хлів, ти надмися, скільки сили є. Надмешся і не пролізеш у двері. Тоді твій господар махне на тебе рукою і відпустить на всі чотири сторони. А ти біжи до мене.

Троє братів і безбородий шахрай (грузинська казка)

Повів молодший брат і мула свого, і верблюда. Йшли вони, йшли та й набрели на велику брудну калюжу посеред дороги. Підійшов верблюд до калюжі і ліг туди. Молодший брат і словом не обмовився. Сів на камені, витяг люльку й закурив.

У цей час ішов якийсь чоловік.

– Добридень,– привітався він до молодшого брата,

– День добрий.

– Звідки ти і куди? – спитав перехожий.

– Я і сам не знаю, куди йду,– відповів молодший брат і просить: – Зроби добре діло, заглянь у наше село, відвідай мою дружину і перекажи їй: коли виросте наш новонароджений син, хай вона йому накаже запрягти биків і йти сюди. Бачиш – верблюд мій застряв у грязюці,– хай син прийде і допоможе його витягти.

Верблюд подумав: «Поки син мого нового господаря ви росте і прийде сюди, я помру з голоду і згнию в цій багнюці». І він прудко схопився на ноги.

Добрались вони додому. Став молодший брат заводити верблюда в хлів, а він так роздувся, що і в двері не пролізе. Господар подивився на нього і гукнув братів:

– Гей, хлопці, несіть-но мені сокиру! Верблюд наш не в міру товстий, обстругаємо йому боки.

Верблюд подумав: «Цей чоловік такий божевільний, що й справді обтеше мені боки сокирою»,– Видихнув він повітря, зменшився, став звичайним верблюдом і зайшов у хлів. Зняли з нього дорогоцінну поклажу. Перлів було так багато, що якби на мула нав’ючити, десять тюків вийшло би.

Отож і мула свого зберіг молодший брат, і солі привіз доволі.

Будь ласка, залиште свій відгук!

grin LOL cheese smile wink smirk rolleyes confused surprised big surprise tongue laugh tongue rolleye tongue wink raspberry blank stare long face ohh grrr gulp oh oh downer red face sick shut eye hmmm mad angry zipper kiss shock cool smile cool smirk cool grin cool hmm cool mad cool cheese vampire snake excaim question

Відгук буде опублікований після перевірки модератором :)

Ви можете увійти під своїм логіном або зареєструватися на сайті.

(обов'язково)