Три сестри (грузинська казка)

***

Три сестри (грузинська казка)

Один убогий чоловік мав трьох дочок. Повиростали дівки та й повіддавалися. Старша – за дворянина, середульша – за багатого купця, а найменша – за пастуха. Старші сестри не раз, було, беруть меншу на посміх, але та за своїм пастухом була щаслива й не плакалася.

Раз батько занедужав та й кличе дочок із зятями до себе.

Старша дочка приїхала зі своїм чоловіком бричкою. Трохи загодя їде середульша. Посиділи коло батька та й знову за своє: з найменшої сестри сміятися.

Аж смерком уже прийшла найменша зі своїм пастухом. У неї в руках хустка нав’язана, а в чоловіка – сакви. Навідалися до батька, подали подарунки. Дочка – сорочку та чоху, а зять – чорне вино та смажених курей.

Пораділи батько з матір’ю, що побачили дочок із зятями. Хворий батько встав, надів нову сорочку та чоху. А мати з найменшою вечерю готують. У старих батьків нічого не було в хаті, щоб повітати гостей, тож добре, що найменша з чоловіком принесли. Тим і повітали.

Дворянин із купцем знай хиляють чорне вино, а й не подумають добрим словом згадати того, хто приніс теє вино. Наїлися гості, напилися та й пороз’їжджалися по домівках.

Минув якийсь час. Пихатий дворянин розтринькав маєток та землю, набрався грошей у позички, як май груш.

Купець теж шматка хліба не мав, бо пароплав із крамом потонув у морі, сам купець ледве зостався живий.

Лиш пастух із дружиною працювали, як і раніше. Був у них і хліб, і до хліба, й дітки росли гречні та веселенькі.

Одного дня приходить до них старша сестра – худа, обшарпана, голодна та й каже найменшій сестрі:

– Я твоя старша сестра, порятуй, бо з голоду повмираємо.

Заплакала найменша сестра, як побачила свою сестру в такому горі. Повітала, а на другий день наклала повен віз усякого збіжжя та й провела за село.

Минуло ще трохи часу, й прийшла до найменшої сестри середульша – худа, змарніла, де й поділася її врода. Одягнута в якесь лахміття, що й пізнати важко.

– Я твоя середульша сестра. Поможи, бо з голоду помремо!

Заридала найменша, що побачила сестру, колись таку гарну, а тепер страшну й обідрану. Скинула з неї те дрантя, прибрала в свою найкращу сукню. А на другий день наклала повен віз добра та й вивела на дорогу. Не подякувала й середня сестра, так і поїхала.

Образився пастух та й каже дружині:

– Не варті вони того, щоб хтось змилувався над ними. Не вміють працювати, то й дяки не знають. Хай беруться до роботи, то й матимуть. Пам’ятаєш, як сміялися з нас?

Не змогла найменша дорікати сестрам, тільки сіла та й заплакала.

Аж на другий рік знову ідуть сестри, тут уже зустрів їх зять.

– Ви не гідні, щоб вітати вас, бо працювати не любите, а сміятися з робочої людини вмієте. Отож ідіть та й попрацюйте, а на нас не покладайтеся.

Крутнулися сестри й подалися назад. А найменша сестра кинулася до вікна і з сльозами на очах мовила чоловікові:

– Нащо ж ти прогнав їх, то ж мої сестри!..

Залиште свій відгук!

grin LOL cheese smile wink smirk rolleyes confused surprised big surprise tongue laugh tongue rolleye tongue wink raspberry blank stare long face ohh grrr gulp oh oh downer red face sick shut eye hmmm mad angry zipper kiss shock cool smile cool smirk cool grin cool hmm cool mad cool cheese vampire snake excaim question

Відгук буде опублікований після перевірки модератором :)

Ви можете увійти під своїм логіном або зареєструватися на сайті.

(обов'язково)