Три парубки і три дівчини (грецька казка)

***

Три парубки і три дівчини (грецька казка) Три парубки дізналися, що в криниці сидять три дівчини, і вирішили витягти їх звідти.

– Менший одружиться із меншою дівчиною, середній із середньою, а старший візьме старшу дівчину,– домовилися парубки.

От спустився старший по вірьовці в криницю. Спочатку витягли меншу дівчину, потім – середню, а коли прийшла черга старшої, вона й каже:

– Піднімайся спершу ти, а потім я, бо коли вони побачать, що я красивіша від інших, то залишать тебе в криниці, а самі домагатимуться моєї руки.

Парубок ніяк не хотів підніматися перший. Тоді дівчина каже:

– Я знаю – вони більше не спустять вірьовку. Візьми ось два горіхи. В одному ти знайдеш сукню, на ній буде зоряне небо, у другому – сукню, на якій буде уквітчана земля. Сукні будуть пошиті без голки і не матимуть шва. Повз тебе пробігатимуть дві вівці – одна чорна, друга біла. Якщо впіймаєш білу вівцю, вона винесе тебе на білий світ, якщо чорну, вона віднесе тебе у підземний світ.

Витягли парубки старшу дівчину з криниці – і розгубилися, така вона була красива. Кожному захотілося з нею одружитись. Вірьовку вони більше не спускали.

Середній став наполягати, щоб старша дівчина вийшла за нього заміж, але та все зволікала час. Минали дні. Якось дівчина зажурено каже середньому:

– Я згодна, та спершу дістань мені дві сукні. На одній сукні хай буде зоряне небо, на другій – уквітчана земля, і щоб сукні були пошиті без голки і не мали шва.

Вона знала, що ці сукні може принести тільки старший.

Давайте подивимось, що робить парубок, який залишився в криниці.

Він ждав, що йому спустять вірьовку,– та даремно.

Парубок сховав за пазуху два горіхи й знову став чекати. Бачить, біжать дві вівці. Коли наблизилася біла вівця, парубок кинувся до неї, та не впіймав. Коли підбігла чорна – він упіймав її.

Та вівця віднесла його в підземний світ і скинула на дерево. На дереві в гнізді сиділи пташенята і зі страхом дивилися на змія, що наближався до них.

Тоді ще звірі говорили. От пташенята й почали просити парубка:

– Врятуй нас од ненажерливого змія!

І парубок убив змія. Аж бачить – летить великий птах. То була мати пташенят. Побачила біля своїх дітей парубка і кинулась на нього, бо думала, що той хоче їх убити. А пташенята давай просити матір:

– Не кривди парубка, це він урятував нас од ненажерливого змія!

Щороку пташина мати виводила пташенят, та змій приходив і поїдав їх.

– Дякую тобі, парубче, за твою доброту,– мовила пташина мати.– Чим я можу тобі віддячити?

– Якщо можеш, винеси мене на білий світ,– сказав парубок.

– Гаразд. Приготуй сорок овець, сорок бурдюків води; складеш усе це на мене – та й полетимо.

Парубок так і зробив: склав на пташину матір сорок овець, сорок бурдюків води, і вони полетіли. Коли та казала: «Кра!»,– парубок давав їй м’яса, коли казала: «Кру!»,– давав води. Так і летіли.

Скоро м’ясо скінчилося. Аж тут почулося:

– Кра!

Що робити? Відрізав парубок шмат м’яса від своєї литки і дав пташиній матері.

Так вони вилетіли на білий світ. Зупинилися біля одного міста. Пташина мати виплюнула шматок м’яса й притулила парубкові до ноги, щоб загоїлась.

– Спасибі тобі за дітей,– сказала на прощання пташина мати та й полетіла назад.

Пішов парубок у місто. Перший, кого він зустрів, був торговець. Парубок попросився до нього на роботу.

– Гаразд,– радісно відповів торговець.

Минали дні. Бачить парубок, що хазяїн його зажурений, та й питає:

– Що трапилось, хазяїне? Чому ти такий смутний?

– Як же не сумувати? Замовили мені дві сукні: на одній щоб було зоряне небо, на другій – уквітчана земля, і щоб сукні були пошиті без голки й не мали шва.

– Не журися! Принеси мені пляшку вина, цукерок, ізюму, і за ніч я тобі все зроблю.

Торговець не повірив парубкові, але приніс усе, що той просив. Парубок замкнувся в кімнаті, з’їв ізюм, випив вино, а потім розбив перший горіх. Витяг звідти сукню – на ній було зоряне небо – і повісив її на цвях. Вся кімната засяяла. Парубок розбив другий горіх і дістав сукню, на якій була уквітчана земля – стало в кімнаті весело. І цю сукню він повісив на цвях. Вони були пошиті без голки й не мали шва.

Побачивши вранці сукні, торговець розгубився – він не вірив своїм очам. Того ж дня одніс сукні нареченій, і вона зрозуміла, що парубок її – на білому світі.

Готувались до весілля. Скрізь радість, музика, танці. Пішли на весілля і парубок з торговцем. Сіли за стіл. Глянув парубок на дівчину, глянула дівчина на нього – і вони впізнали одне одного.

Коли вже поїли, торговець сказав:

– Якщо я візьму виноградну гілку, поставлю її тут на столі, а вона випустить листочки, а потім з’являться плоди і відразу дозріють, якщо всі ми скуштуємо цього винограду, тоді наречену віддамо іншому.

Всіх потішало, як це виноградна гілка випустить листочки, а потім на ній з’являться плоди й дозріють і всі скуштують винограду, а тоді віддадуть наречену іншому. Всі згодилися з торговцем.

Торговець узяв виноградну гілку, поставив її посеред столу, щось нашіптуючи. І – о диво! – розпустилися листочки, потім з’явився виноград і враз дозрів – жовтий висів, як золоті монети.

Всі скуштували винограду, і торговець знову мовив:

– Наречену забере юнак, що прийшов зі мною. Я їх вінчатиму.

Настала радість, і зажили парубок з дівчиною добре, а ми – ще краще.

Будь ласка, залиште свій відгук!

grin LOL cheese smile wink smirk rolleyes confused surprised big surprise tongue laugh tongue rolleye tongue wink raspberry blank stare long face ohh grrr gulp oh oh downer red face sick shut eye hmmm mad angry zipper kiss shock cool smile cool smirk cool grin cool hmm cool mad cool cheese vampire snake excaim question

Відгук буде опублікований після перевірки модератором :)

Ви можете увійти під своїм логіном або зареєструватися на сайті.

(обов'язково)