Три брати (німецька казка)

***

Три брати (німецька казка)

Жив колись на світі один чоловік. Було в нього три сини, а з майна він мав тільки одну хатину. Кожен із синів хотів, щоб хата після батькової смерті дісталася тільки йому, але батько любив кожного однаково і не знав, що робити. Найлегше було б продати хатину й поділити гроші між ними, але робити цього він також не хотів, бо хата дісталась йому від баби й діда. Нарешті він знайшов-таки вихід, покликав їх до себе й сказав:

– Ідіть у світ і спробуйте навчитись якогось ремесла, а коли вернетеся додому, то хату матиме той, хто буде найкращим майстром у своєму ділі.

Синам це сподобалось. Найстарший вирішив стати ковалем, щоб підковувати коней, середущий – перукарем, а наймолодший – фехтувальним майстром. Потім вони домовилися, коли мають вернутися додому, і пішли.

І сталося так, що кожен із них потрапив до хорошого майстра і досконало вивчив своє ремесло.

Старший підковував королівських коней і думав собі: «Тепер мені не бракує нічого, і хата буде моя». Перукар голив бороди поважному панству і також думав, що хата буде його. Фехтувальник дістав не один удар, але, зціпивши зуби, мовчав і не дратувався, бо думав собі: «Якщо боятимуся стусана, то хати ніколи не матиму».

Коли минув визначений час, вони знову зійшлися всі до батька, але не знали, як найкраще показати свою майстерність, і сіли вкупочці, щоб порадитись.

От сидять вони собі, коли раптом біжить полем заєць.

– Гей! – сказав перукар.– Біжить, наче його кликали.

Він узяв хутенько чашечку й мило, і поки заєць ближче підбіг, зробив піну, потім, на повному ходу, намилив, поголив йому бороду і ніде не врізав, не завдав ніякого болю.

– Це мені подобається,– сказав батько,– і коли брати тебе не перевершать – хата твоя.

Трохи згодом бачать – їде якийсь пан у кареті, а кінь іде вчвал.

– Тепер, тату, побачите, що я вмію робити,– сказав коваль, стрибнув за каретою, зірвав на повному ходу всі чотири підкови з ніг у коня і прибив чотири нові, а кінь і на мить не спинився.

– І ти добрий зух, хлопче,– сказав батько,– впорався з роботою не гірше за брата, і я просто не знаю, кому віддати хату.

Тоді сказав і третій:

– Тату, то почекайте, подивіться ж, на що здатний і я.

Тут саме почав накрапати дощ. Фехтувальний майстер вихопив шпагу і почав вимахувати нею над головою, та так швидко, що жодна краплина не впала на нього.

А коли дощ припустив і нарешті полив як із відра, він почав вимахувати ще швидше і залишився сухий, наче сидів під дахом.

Побачивши це, батько дивом здивувався і сказав:

– Ти найкращий майстер, хата твоя.

Середущий і старший брати були задоволені, бо батько розсудив їх саме так, як обіцяв. А що вони любили один одного, то й залишились усі в батьковій хаті і там-таки займалися своїм ремеслом. Були вони добрими майстрами і заробляли добрі гроші.

Так жили вони у згоді до старості, і коли один із них захворів і вмер, то двоє інших так засумували, що теж захворіли і повмирали.

За їхню майстерність усі їх однаково любили й поважали, а тому й поховали в спільній могилі.

Залиште свій відгук!

grin LOL cheese smile wink smirk rolleyes confused surprised big surprise tongue laugh tongue rolleye tongue wink raspberry blank stare long face ohh grrr gulp oh oh downer red face sick shut eye hmmm mad angry zipper kiss shock cool smile cool smirk cool grin cool hmm cool mad cool cheese vampire snake excaim question

Відгук буде опублікований після перевірки модератором :)

Ви можете увійти під своїм логіном або зареєструватися на сайті.

(обов'язково)