Ткаля і Волопас (в’єтнамська казка)

***

Ткаля і Волопас (в'єтнамська казка)

У володаря неба народилася дочка. Назвали її Тік Ни, тобто Ткаля. Коли вона виросла і стала на порі, то покохала простого хлопця – пастуха на ймення Нгиу Ланг, тобто Волопас.

Володар неба розгнівався і вирішив розлучити закоханих. Ткалю він лишив по цей бік Срібної Річки – мовляв, нехай сидить і день при дні тче полотно, а Волопаса вирядив на протилежний берег – нехай пасе там воли.

Та де вже було дівчині ткати! Вона плакала від рання до смеркання і від смеркання до рання.

Володар неба, бачачи, як тужить і побивається його донька, кінець кінцем зглянувся над нею і дозволив раз на рік зустрічатися з Волопасом.

Зустріч володар неба призначив на сьомий день сьомого місяця за місячним календарем.

А на Срібній Річці не було ні човна, ні порона, щоб переплисти на той берег. Тому володар неба скликав усіх теслярів, які жили на землі, і звелів

їм перекинути через Срібну Річку міст. Нехай закохані зустрічаються на тому мосту.

Теслярі завзято взялися до роботи. Проте міст було дуже важко будувати.

Минув рік, наближався день зустрічі Ткалі з Волопасом, а міст не був іще зведений.

Знову Ткаля не тче, а тільки сльози ллє.

– Де полотно? – питає батько. Йому дуже подобалося полотно, яке ткала його дочка.

– Ти обманув мене! Я не зустрінуся з Волопасом! –відповідає Ткаля, заливаючись ще ряснішими слізьми.

Глянув володар неба на міст– справді, не скоро ще його добудують.

Ткаля і Волопас (в'єтнамська казка)

Розгнівався він на теслярів, розшаленів і своєю владою обернув усіх на воронів.

Відтоді щороку в сьомий день сьомого місяця за місячним календарем усі ворони шикуються ланцюжком, беруться дзьобами один за одного і утворюють в такий спосіб міст через Срібну Річку.

Ткаля та Волопас, радісні й щасливі, біжать по цьому воронячому мосту одне одному назустріч.

Хочете – можете побачити це на власні очі.

Теслярі-ворони на наважувались нарікати на свою долю, але безперестану сварилися й билися поміж себе. Вони повсякчас клювали один одного в голову. Тож на головах у них майже не лишилося пір’я – тільки брудні чубки.

Ткалі й Волопасові не подобалися ці чубки, які, до того ж, заважали їм ходити по воронячому мосту. І вони наказали воронам повискубувати пір’я з голів.

Бідолашним воронам не було ради – вони підкорилися.

Відтоді в сьомий день сьомого місяця за місячним календарем у всіх воронів випадає на голові пір’я, а потім знову виростає.

* Срібна Річка – Чумацький Шлях.

Залиште свій відгук!

grin LOL cheese smile wink smirk rolleyes confused surprised big surprise tongue laugh tongue rolleye tongue wink raspberry blank stare long face ohh grrr gulp oh oh downer red face sick shut eye hmmm mad angry zipper kiss shock cool smile cool smirk cool grin cool hmm cool mad cool cheese vampire snake excaim question

Відгук буде опублікований після перевірки модератором :)

Ви можете увійти під своїм логіном або зареєструватися на сайті.

(обов'язково)