Дерево казок

Як піп видурював гроші (українська народна казка)


Як піп видурював гроші (українська народна казка)

Легінь кілька років гарував у багачів. Недосипав і недоїдав, аби скласти трохи грошенят та купити щось для господарки. Потім пішов до сільської дівчини і каже:

– Ади, Маріє, маю гроші й хочу газдувати. Будь моєю жінкою.

Дівчина відповіла:

– Не можу я бути твоєю жінкою – в тебе неньо лихий.

Та Марія хлопцеві подобалася–мав би файну жінку!

Що тепер робити? Не вижене ж батька на зелену пашу. Зажурився, задумався. І одного дня повів свого тата на третє село, до далеких родичів. Лишив грошей, аби там старого добре дозирали, і знову пішов до дівчини.

– Будь мені за жінку. Вже не маю неня – поховав його…

– Коли так, то буду я твоєю…

І справили весілля.

Та не минуло й тижня, як Марії приснився старий. Він просив її: «Візьми мене, невісточко, додому, бо мені тяжко на чужині з чужими людьми»…

Марія геть чисто налякалася. Вранці побігла до попа і каже:

– Панотчику, приснився мені чоловіків неньо. Просився небіжчик, аби його взяти з того світу. Я боюся…

– Не бійся, сестро моя, він є в пеклі до самих колін,– відповідає піп.– Заплати тисячу лей, і я помолюся, аби дав тобі спокій.

Жінка пішла додому, взяла грошей і понесла панотцеві.

А вночі їй знову приснився старий. Сказав: «Невісточко моя, дуже хочу вернутися додому. Скажи моєму синові, аби забрав мене вже звідси»,

Жінка ледве дочекалася ранку. Як чоловік пішов на роботу, вона побігла до попа.

– Панотчику любий, небіжчик неньо ще раз приснився мені. Ви щось робіть, бо мені аж страшно лишатися в хаті.

– Він, молодичко, у пеклі до самого пояса. Дай тисячу лей, аби я помолився, тоді дасть тобі спокій.

Марія одразу побігла додому. Кинулася до скрині, де були зароблені чоловіком гроші, взяла тисячу лей. Дала їх попові й тішилася, що більше не буде покійний батько снитися. Але коли настала ніч, він знову приснився. Жінка – до попа:

– І далі сниться, панотчику! Що мені робити? Порадьте, бо здурію.

– Дай тисячу лей, і тепер усьому має бути кінець.

Молодиця принесла попові решту чоловікових грошей,

вернулася додому.

Другого дня її чоловік хотів узяти лей і отворив скриню. Мацнув – а там ні шустки. Крикнув:

– Жінко, а де наші гроші?

І вона зізналася:

– Я дала панотцеві, аби молився за твого покійного неня, бо старий щоночі мені сниться.

Чоловік сердитий, як вогонь.

Другого дня привів свого батька із третього села і пішов з ним до попа.

– Зачекайте, неню, отут, перед порогом,– сказав батькові.

А сам зайшов у дім.

– Панотче, за що ви забрали гроші від моєї жінки?

– Я молився, аби твого тата випустили з пекла.

Чоловік вийшов надвір, покликав старого.

– Адіть, він гездечки… За кого ж ви молилися?

Піп перехрестився і нічого більше не сказав, лише зашморгав носом і даремні гроші положив на стіл перед чоловіком.

Чоловік і жінка потім багато років файно газдували, а старий батько доживав свій вік коло них.


Якщо Ви помітили помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту з помилкою та натисніть сполучення клавіш Ctrl+Enter.


Ми Вконтакті Ми на Facebook Ми в Pinterest Ми в Twitter Ми в GooglePlus RSS

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам:

Яндекс.Метрика каталог сайтів Украина онлайн