Дерево казок

Як корчмар купив двадцять і п’ять буків (українська народна казка)


Як корчмар купив двадцять і п’ять буків (українська народна казка)

Жив дуже бідний чоловік. Одного дня він сидів на призьбі та й журився, що нема ні курки, ні поросяти, ні вівці коло хати, а діти просять їсти. Вони голодні й він голодний. А голод навчить розуму. І чоловік подумав: «Піду я до дідича й украду пацятко. Жінка його вигодує, і будемо мати на зиму солонину».

Уночі бідняк пішов до дідича. Заліз до його карника, схопив паця за ногу і тягне в мішок. Але воно, трикляте, так заверещало, що слуги почули і повибігали. Зловили чоловіка й потягли до пана. А пан присудив:

– Завтра прийдеш до стайні й дістанеш там двадцять і п’ять буків.

– Та най буде, паночку,– відповів чоловік, радіючи, що дідич не дає його до криміналу.

Іде він додому, глип – а в корчмі ще світиться. Зайшов, сів за стіл і говорить до людей:

– Доброго пана маємо, бодай здоров був. Він мені, люди чесні, двадцять п’ять буків подарував. Ото мені тепло від них буде!

Корчмар почув це й каже:

– Нащо тобі, сусідо, тих буків? Продай їх мені – я файно заплачу.

Чоловік почухався:

– Це ти, корчмарю, святу правду кажеш, мені тих буків і не треба. Пацятко б купити…

– Бери гроші.

– Як даш триста лей, то завтра – твої буки.

Корчмар вирахував гроші й дав їх біднякові.

Другого дня зібрав кілька фір і поїхав разом з чоловіком до панського двору. Бідний став перед ганком і повідомив дідичеві:

– Пане, я продав свої двадцять і п’ять буків цьому корчмареві. Адіть, він прийшов, аби-сьте їх дали…

І мужик тихенько висунувся з панського подвір’я.

А пан сказав слугам, аби корчмареві всипали всі двадцять і п’ять буків.


Якщо Ви помітили помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту з помилкою та натисніть сполучення клавіш Ctrl+Enter.


Ми Вконтакті Ми на Facebook Ми в Pinterest Ми в Twitter Ми в GooglePlus RSS

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам:

Яндекс.Метрика каталог сайтів Украина онлайн