Дерево казок

Мавпи – пустунки (китайська казка)


Мавпи - пустуни (китайська казка)

Старий дід усю зиму, щоб не сидіти без діла, плів з молодого бамбука капелюхи. А коли настало літо, вирішив понести їх у місто й продати. Взяв коромисло, попричіплював до обох кінців но кошику з капелюхами і вирушив у дорогу. До міста світ не близький, тож дід стомився і десь на півдорозі йому схотілося відпочити. Сів у затінку під великим деревом і незчувся, як заснув.

Тим часом стара мавпа вивела зграйку мавпенят на прогулянку. Поки малеча стрибала з гілки на гілку, стара мавпа почала оглядати все довкола і внизу під деревом побачила два кошики з капелюхами, а також старого діда в капелюсі, що мирно спав, обпершись спиною на стовбур дерева. Стара мавпа тихенько спустилася вниз. Слідом за нею те ж саме зробили і мавпенята.

Мавпа взяла капелюха і, дивлячись на діда, приміряла його собі на голову. Мавпенята деякий час дивились на неї, а тоді в одну мить розхапали всі капелюхи. За хвилину, понадівавши їх собі на голови, подалися гуртом назад на дерево. Там вони знову почали бавитись та весело сміятись одна з одної. Адже мавпа в капелюсі – досі небачене диво.

Голосний сміх та веселі вигуки розбудили старого. Він протер очі і насамперед подивився на свої кошики. Але вони були порожні. Перевів погляд на дерево, і все зрозумів.

– Гей ви, бешкетниці, покладіть мої капелюхи на місце! – загукав він до мавп.

У відповідь мавпи засміялися. Жодна з них не збиралася розлучатися з цікавою іграшкою.

Старого починала брати злість. Він закричав голосніше:

– Негідниці, якщо не повернете мені капелюхів, то я вас усіх переловлю!

Мавпи побачили, що старий бігає довкола дерева, вимахуючи руками, і

собі почали наслідувати його, а про те, щоб повернути капелюхи, жодна з них і не подумала.

Дід сердився дедалі дужче. Погрожуючи кулаками і гнівно тупаючи ногами, він попередив їх:

– Якщо ось зараз не повернете мені капелюхів, то потягну вас до міста, і там вас усіх посадять до в’язниці!

Мавпи й собі почали погрожувати одна одній кулаками та тупати ногами, проте капелюхів старому не повертали.

Втративши всяку надію, дід зняв з голови свого капелюха і почухав потилицю. Усі мавпи зробили те ж саме. І старий раптом радісно посміхнувся. «Так ось він, вихід! – промайнула в голові думка.– Вони ж наслідують кожен мій рух».

– Хе-хе-хе! Хай вам грець! – мовив він голосно і кинув свого капелюха на землю. З дерева тої ж миті посипалися всі інші капелюхи.

Дід швиденько зібрав їх, поскладав у кошики і гайда в місто, поки ще чогось не трапилось.


Якщо Ви помітили помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту з помилкою та натисніть сполучення клавіш Ctrl+Enter.


Ми Вконтакті Ми на Facebook Ми в Pinterest Ми в Twitter Ми в GooglePlus RSS

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам:

Яндекс.Метрика каталог сайтів Украина онлайн