Дерево казок

Лисиця на ночівлі (естонська казка)


Лисиця на ночівлі (естонська казка)

Йшла лисиця дорогою та й знайшла в ямці яблуко. Вечір застав її неподалік од хутора, то вона постукала в хату і сказала:

– Здрастуй, господарю, пусти мене переночувати!

– Нема де покласти.

– Та я примощуся на лаві, хвоста – під лаву, а яблуко покладу в сінях.

Вночі лисиця прокинулась і нишком з’їла яблуко. Вранці прийшов господар, а лисиця й питає:

– Де моє яблучко? Бач, немає! Давай мені за яблучко курочку1

Віддав господар курочку.

Помандрувала лисиця далі й надвечір опинилася в іншому селі. І проситься знову:

– Господарю, господарю, пусти переночувати!

– Нема де покласти.

– Та я примощуся на лаві, хвоста – під лаву, а курочку покладу в сінях.

Уночі лисиця встала й з’їла курочку. Вранці прийшов господар, дивиться, а курки й сліду нема.

– Давай тепер мені поросятко! – зажадала руда.

Дав господар поросятко.

Йшла, йшла лисиця з поросятком, а ввечері знову посту кала в одну хатину:

– Господарю золотенький, дозволь переночувати!

– Нема де покласти.

– Та я примощуся на лаві, хвоста – під лаву, а поросятко покладу в сінях.

Знову лисиця прокинулася вночі і з’їла поросятко. Уранці прийшов господар, а вона й каже:

– Господарю, а принеси-но моє поросятко!

Пішов чоловік, дивиться – аж немає поросятка.

– Замість поросятка віддай мені телятко!

Послухався господар, віддав телятко.

Йде лисиця дорогою та й радіє собі: «Яка спритна ця лисичка! Знайшла в ямці яблуко, за яблуко здобула куркл за курку – поросятко, за поросятко – теля».

А надвечір вона знову попросилася в чиюсь хату:

– Господарю, господарю, пусти переночувати!

– Нема де покласти.

– Та я примощуся на лаву, хвоста – під лаву, а телятко залишу в сінях.

Уночі лисиця прокинулася і з’їла телятко. А вранц питає:

– Чоловіче, а де моє телятко?

Дивиться господар – телятка нема.

А в цього чоловіка було три красиві доньки. Лиси й зажадала:

– Дай мені оту дівчину з тоненькою шиєю!

Господар, не довго думаючи, поклав у мішок злющу собаку й піддав лисиці на плечі.

Йде руда дорогою та сама себе вихваляє: «Оце при да! Знайшла в ямці яблуко, за яблуко здобула курку, курку – поросятко, за поросятко – телятко, а за телятко– тонкошию дівчину!».

Тут вона струснула мішок та й каже:

– Дівчино, дівчино, ану заспівай!

Потім поставила мішок на землю:

– Хоч погляну, яка ти в мене, дівчино, є!

Тільки розв’язала мішок, а звідти злющий собака вистрибне, як гавкне!

Злякалася лисиця собаки, а собака – лисиці. Так і кинулися в різні боки.


Якщо Ви помітили помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту з помилкою та натисніть сполучення клавіш Ctrl+Enter.


Ми Вконтакті Ми на Facebook Ми в Pinterest Ми в Twitter Ми в GooglePlus RSS

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам:

Яндекс.Метрика каталог сайтів Украина онлайн