Дерево казок

Золотий, срібний та шовковий кораблі (іспанська казка)


Золотий, срібний та шовковий кораблі (іспанська казка)

Було у батька троє синів. Надумав старший син піти пошукати щастя, але батько не дозволив: мовляв, люди вони не бідні, то й нема чого синові йти з дому.

Але син усе-таки впрохав батька, аби той благословив його, і наказав спорядити золотий корабель. Корабель негайно спустили на воду, і старший син вирушив у мандри. Прибув він до одного міста та й звелів слугам витягти корабель на суходіл і поставити в залі поряд із його спальнею. А сам позичив у хазяйки заїзду кошик і пішов на базар купити м’яса.

Проходячи повз королівський палац, юнак побачив на брамі оголошення. Там говорилося, що у себе в палаці король ховає дочку, і хто її знайде, той з нею і одружиться. Увійшов юнак до палацу, щоб спробувати розшукати принцесу, король йому й каже: «Як не знайдеш її за три дні, замурую тебе». Зважився юнак шукати принцесу, але не знайшов її за три дні, і його замурували.

Чекали батько й брати старшого сина додому, а його нема та й нема. Надумав тоді середульший податися на пошуки брата і попросив батька, аби той спорядив срібний корабель. Спустили срібний корабель на воду, і вирушив середульший брат у мандри. Дорогою зупинився він у тому ж заїзді, що й старший брат, побачив у залі золотий корабель і вирішив, що брат має бути десь неподалік. Він теж позичив кошик на м’ясо і прочитав на брамі оголошення. Зайшов, але король попередив його, мовляв, у них є вже один юнак, дуже схожий на нього, і довелося того юнака замурувати, бо він узявся розшукати принцесу, але не знайшов. «Дивися, щоб і тебе не спіткала така доля»,– застеріг король, однак середульший брат зважився шукати принцесу, не знайшов її, і його також замурували.

Тоді найменший син сказав батькові, що вирушить на пошуки братів, але той, засмучений зникненням двох синів, не хотів втратити останнього. Та юнак наполіг на своєму й попросив батька спорядити шовковий корабель. Вирушив на ньому найменший син у мандри, по дорозі зупинився в тому самому заїзді і побачив золотий та срібний кораблі своїх братів.

Подався він на базар купити якогось харчу, щоб хазяйка заїзду приготувала йому попоїсти, і помітив на королівському палаці те саме оголошення. Сів на камінь напроти палацу та й замислився, заходити туди чи ні. Коли це йде повз нього стара жінка і питає, чого він такий зажурений. Розповів їй юнак про свої прикрощі, і стара поцікавилася, чи є в нього гроші. Хлопець відповів, що має два кораблі – золотий та срібний. Тоді стара порадила, щоб він звелів змайструвати золотого папугу та срібне сідало. Папуга має бути завбільшки як людина, порожній усередині, з дірками замість очей. Юнак негайно замовив злотникові такого папугу, потім заліз у нього, прихопивши склянку води та паляницю, а клітку із золотим папугою поставили навпроти королівського палацу.

Короля зацікавив красивий птах, і він звелів занести папугу до палацу, щоб помилуватися ним зблизька. Шестеро челядників насилу підняли його. Потрапив юнак до палацу, почав обдивлятися і завважив, що челядники відсунули з місця ліжко, підняли кам’яну плиту, зняли залізний засув, спустилися сходами й опинилися у великому патіо з фонтаном, схожим на закритий лядою колодязь. Відкрили його челядники й почали спускатися знову. І опинилися в іншому патіо, де були одні двері. Відчинили челядники ті двері. За ними й сиділа принцеса, а з нею ще дві дівчини, всі однаково вбрані. Якби хтось і знайшов їх, то не міг би з певністю сказати, котра з трьох принцеса.

Папуга дуже сподобався принцесі, і вона звеліла, щоб птаха помістили в її спальні. Там йому щоночі лишали склянку води та хлібину. Якось уночі юнак відчув спрагу і вийшов випити води. Простяг руку і торкнувся руки принцеси, яка в цю мить теж потяглася по склянку. Принцеса перелякалася й хотіла закричати, але юнак заспокоїв її, сказавши, що прийшов звільнити її з ув’язнення. Тоді вона зраділа й попередила юнака, що перев’яже палець червоною ниткою, а в її подруг нитки будуть блакитні – так він зможе упізнати її, хоч всі троє завжди однаково вбрані.

Вранці челядники забрали папугу й винесли його з палацу. Юнак перевдягнувся, прийшов до короля і сказав, що спробує знайти принцесу. Король попередив, що він замурував у палаці двох юнаків, дуже схожих на нього – не інакше як його братів, тож і з ним може трапитись те саме. Та юнак наполіг на своєму, зайшов до палацу і почав шукати. Але він прикинувся дурником. Першого дня шукав так, ніби й не знав нічого, другого теж, а вже на третій відсунув ліжко, підняв плиту і спустився з королем та челядником. Тоді попросив ключ од ляди, а потім спустився далі, туди, де була принцеса. Король ще сподівався, що юнак не впізнає, котра з трьох дівчат, які з’явилися перед ним, принцеса. Він наказав, щоб вони крутнулися двічі і завмерли на місці. Юнак непомильно показав на принцесу, і король мовив:

– Мені нічого не лишається, як віддати її тобі за дружину, тільки нехай вони крутнуться ще раз.

Юнак знову упізнав принцесу, а як опинився на поверхні, зажадав, щоб звільнили його замурованих братів і покликали батька. Коли всі посходилися, справили весілля, а мені дали масляні черевички, які розтопилися дорогою.

* Патіо – внутрішній дворик.


Якщо Ви помітили помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту з помилкою та натисніть сполучення клавіш Ctrl+Enter.


Ми Вконтакті Ми на Facebook Ми в Pinterest Ми в Twitter Ми в GooglePlus RSS

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам:

Яндекс.Метрика каталог сайтів Украина онлайн