Дерево казок

Дорога без кінця (Олег Шелепало)


Дорога без кінця (Олег Шелепало)

Із-за хмар визирнуло сонечко. Повітря сповнилося лагідним літнім теплом, і з усіх нірок та щілин повилазили комахи.

Між деревами з’явилась велика колона гусені соснового шовкопряда.

Гусені повзли в один ряд, і кожна лишала за собою тоненьку ниточку, по якій рухалися інші. Позаду колони, таким чином, залишалася довга, сліпучо-біла стрічка.

Усі гусениці повзли впевнено, повагом, не роззираючись по боках. Лише перша неспокійно крутила головою. Їй доводилося шукати дорогу без ниточки.

Довкола було багато сосен, де гусінь поживилась би духмяною зеленою хвоєю. Та через кепський зір вона не знаходила жодного дерева. Натомість натрапила на маленький струмок, і їй довелося повернути ліворуч.

Невдовзі струмок крутнув убік, і гусінь разом з ним ще раз завернула вліво.

Тут на її шляху лежав камінець. Справа вирувала вода, і перша гусениця втретє повернула ліворуч, рухаючись тепер просто на свою білу смужку, яку перед цим проклала.

У той час до свого дерева, що височіло за струмком, поспішала Білочка. Вона не помітила блискучої доріжки і перервала її якраз у тому місці, до якого прямувала колона.

Перша гусениця натрапила на той кінець ниточки, що вів у замкнене коло. Тепер їй не треба було вибирати напрямок руху. Готовий шлях був перед нею. Інші взагалі нічого не помітили. Вони як і раніше повзли за першою гусеницею.

Йшов час. Гусениці закінчували вже п’яте коло, і жодна не відхилилася вбік.

У безперервному русі спливала обідня година. Потім надійшов вечір. З настанням прохолоди колона стишила швидкість. А за деякий час і зовсім зупинилася…

За ніч гусінь добряче пошматували хижаки. Першою була вже інша гусениця. Але як тільки пригріло сонечко, гусінь швидко зімкнулася і, як перше, поповзла по колу.

Увесь цей час гусінь нічого не їла і почала підупадати на силі. Але навіть голод не міг примусити її розірвати коло.

Лиш на шостий день з’явилися перші ознаки непорядку.

Десь близько полудня одна з гусениць настільки охляла, що втратила чутливість і зійшла з білої смужки. За нею рушили інші.

Випадково гусениця натрапила на другий кінець обірваної Білочкою стрічки, і залишки колони, так нічого й не поївши, повернулися додому.

Наступного ранку гусениці знову подалися шукати своє щастя. Як завжди, вони поважно повзли одна за одною, і тільки перша гусениця неспокійно крутила головою.


Якщо Ви помітили помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту з помилкою та натисніть сполучення клавіш Ctrl+Enter.


Ми Вконтакті Ми на Facebook Ми в Pinterest Ми в Twitter Ми в GooglePlus RSS

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам:

Яндекс.Метрика каталог сайтів Украина онлайн