Дерево казок

Ведмідь та лисиця (фінська казка)


Ведмідь та лисиця (фінська казка)

Якось чоловік віз із міста рибу. Раптом обіч шляху бачить – лежить непорушно лисиця. Гадаючи, що вона нежива, кинув її на воза. Але руда просто прикинулася: тільки рушили далі, розірвала мішок і заходилася викидати рибу на дорогу, а тоді й сама нишком зіслизнула. Позбирала здобич, принесла до лісу та й сіла під кущем обідати.

Тут і надибав на неї ведмідь.

– Де це ти, кумасю, добула риби? – питає.

– Наловила в річці.

– А чи не могла б показати, як це зробити?

– Звичайно, покажу,– згодилася рудохвоста.– У зоряну морозну ніч опустиш хвоста в ополонку, от і начіпляється на нього риби.

Дочекалися потрібної погоди й рушили на риболовлю. Прорубали ополонку, і ведмідь опустив у крижану воду хвоста. А лисиця походжає навколо й співає:

– Високе небо, холодне небо, дай ведмедю рибки, скільки йому треба!

Через певний час ведмідь спробував вийняти хвоста, одначе той був ще легкий, тож занурив глибше.

– Хай побуде,– порадила кумася,– поки начіпляється багато риби. Ведмідь терпляче тримав хвоста в ополонці, аж поки та замерзла. Як не

намагався вивільнитися – марно. Тоді хитруха порадила:

– Почекай, я збігаю до села по допомогу.

І лиш рудим хвостом майнула. Собаки побачили її в селі – та за нею кинулися, до самої річки гнали. Тут лисиця, пробігши повз ведмедя, щодуху помчала до лісу. А собаки обпали клишоногого, шматували його, аж вовна летіла. Насилу вирвав із ополонки оцупок хвоста і втік.

Відтоді ведмідь куцохвостий.


Якщо Ви помітили помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту з помилкою та натисніть сполучення клавіш Ctrl+Enter.


Ми Вконтакті Ми на Facebook Ми в Pinterest Ми в Twitter Ми в GooglePlus RSS

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам:

Яндекс.Метрика каталог сайтів Украина онлайн