Дерево казок

Три брехні (грузинська казка)

Три брехні (грузинська казка)

В однім краї та був химерний цар. І спало йому на думку таке: хто, каже, тричі збреше, за того свою дочку віддам, а вже хто не зможе, то голову зітну.

Дев’яносто дев’ятеро потикалися, та всім голови постинали. Аж іде сотий – вівчар молодий.

– Чого прийшов, молодче? – питає цар.

– Щоб тричі збрехати!

– Дев’яносто дев’ятеро не змогли збрехати, а ти що за один? Краще йди додому, поки голова ціла.

Тільки хлопець своєї править, от цар і загадує йому?

– Ану ж бреши!

Учора,– почав юнак, – пригнав я ввечері отару, а мати нічого не наварила. А їсти хочеться. То пішов я на город, там у нас гарбуз ріс. Дивлюся, немає гарбуза. Я за гарбузинням, за гарбузинням та й опинився аж за океаном.

Глянув, лежить наш гарбузяка. Я його швиденько додому, приніс матері, та таку смачну вечерю зварили, що й ви їли та ніяк не могли наїстися.

– Брехня! – крикнув цар.

– А я хіба для чого прийшов?

Глянув на хлопця обдурений цар та й каже:

– За два дні ще прийдеш!

Минуло два дні, йде вівчар знову.

– А починай! – загадує цар.

– Учора пригоню я отару, а мати ще й вечері не варила, каже, солі немає. Бігали й по сусідах – ні в кого немає.

Пішов я в гори, де сіль беруть. Дивлюся, нема ніде нічого, тільки лиса скеля стоїть, а в мене ні молота, нічого. Розігнався я та головою гуп, гуп – одламав чималий шмат.

Я його на плечі та додому. Почала мати вечерю варити, хоч і припізнилися, так зате ж так посмакували, що й ви не забудете.

– Брешеш! – кричить цар.

– Авжеж, брешу, і ви того хотіли!

От цар і загадує:

– Іди та приходь післязавтра.

А хлопець і думає: «Що ж його ще сказати, більше нічого не знаю». Цілу ніч думав, а вранці покликав людей, щоб вийняли із землі квеврі. Наледве викопали гуртом – такий величезний. Покотив хлопець квеврі до царя, а той і питає:

– Прийшов?

– Так, царю.

– А починай.

– Ви в мого батька позичали квеврі золота, то я оце прийшов забрати.

– Брехня! – вигукнув цар.

– Все, царю, три брехні маєте!

Що робити цареві, віддав дочку за вівчаря. Справили весілля, а як цар помер, то почав царювати вівчар. Такий лепський цар, що й сьогодні ще десь царює.


Якщо Ви помітили помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту з помилкою та натисніть сполучення клавіш Ctrl+Enter.


Сподобалось? Оціни!
1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 голосів, середня оцінка: 5,00 3 5)
Loading...


Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам:

Яндекс.Метрика каталог сайтів Украина онлайн