Дерево казок

Соловей і Жук (В. Сухомлинський)

Соловей і Жук (В. Сухомлинський)  У садку співав Соловей. Його пісня була дуже гарна. Він знав, що його пісню люблять люди. Того й дивився з погордою на квітучий сад, на синє небо й на маленьку дівчинку, що сиділа в саду й слухала його пісню.
  А коло Соловейка літав великий рогатий Жук. Він літав і гудів.
  Соловей припинив свою пісню та й каже:
  – Перестань гудіти. Ти не даєш мені співати. Твоє гудіння нікому не потрібне. Та й краще, аби тебе, Жуче, зовсім не було.
  Жук гідно відповів:
  – Ні, Солов’ю, без мене, Жука, неможливий світ, як і без тебе, Солов’я.
  – Ну й мудрець! – всміхнувся Соловей.– Виходить, що й ти потрібен людям? Ось запитаємо дівчинку, вона скаже, хто потрібен людям, а хто ні.
  Полетіли Соловей і Жук до дівчинки та й питають:
  – Скажи, дівчинко, кого треба залишити в світі – Солов’я чи Жука?
  – Хай собі будуть і Соловей, і Жук,– відповіла дівчинка. Тоді подумала й додала: – Як же можна без Жука?


Якщо Ви помітили помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту з помилкою та натисніть сполучення клавіш Ctrl+Enter.


Сподобалось? Оціни!
1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (9 голосів, середня оцінка: 3,89 3 5)
Loading...


Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам:

Яндекс.Метрика каталог сайтів Украина онлайн