Дерево казок

Сови (таджицька казка)

Сови (таджицька казка)

Колись сови живилися самими гайворонами. Щодня кожна сова патрала їх по дванадцятеро. Думали, думали гайворони, як позбутися цієї напасті, й нічого не могли придумати.

Тоді головний гайворон дав їм таку раду:

– Усім нам настане капець, якщо ми й далі будемо бездіяльні. Тож попереламуйте мені крила й ноги й покиньте мене там, де літають сови. А самі наберіться терпцю й ждіть, що буде далі

Ті так і зробили.

Сови знайшли гайворона й питають, хто з ним так жорстоко повівся.

– Це мої одноплемінці вчинили наді мною розправу, бо я схилявся перед вашою силою й закликав їх змиритися з вами,– одказує гайворон.

Взяли сови гайворона до себе й доглядали його, доки не став він на ноги й не зіп’явся на крила.

А як видужав гайворон зовсім, то знявся й полетів до своїх. Скликає усіх одноплемінців і каже:

– Тепер я знаю, де гніздяться сови. Беріть по сухій гілці й летіть за мною.

Назносили гайворони купу хмизу до совиного гніздовища й підпалили. І вороже кублище згоріло.

Отак позбулися гайворони совиної напасті й порятували від винищення свій рід. А якби розпочали з совами війну, то з однією совою не впоралася б і сотня гайворонів.

Недарма кажуть: там, де сила не зарадить, мудрість дає раду.


Якщо Ви помітили помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту з помилкою та натисніть сполучення клавіш Ctrl+Enter.


Сподобалось? Оціни!
1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 голосів, середня оцінка: 3,00 3 5)
Loading...


Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам:

Яндекс.Метрика каталог сайтів Украина онлайн