Дерево казок

Кінь та ізюбр (бурятська казка)


Кінь та ізюбр (бурятська казка)

Колись у давні-давні часи у красеня ізюбра було аж чотири ока. Він страшенно тим пишався й думав, що бігає найшвидше за всіх.

Одного дня ізюбр зустрів коня та й каже йому:

– Добре ти бігаєш, а проте не так уже й швидко: мене, приміром, ніколи не доженеш!

Призначеного дня зійшлися кінь та ізюбр на розлогій рівнині й поскакали.

Спершу ізюбр мчав попереду, але вершник став поганяти коня, й кінь хутко наздогнав, а тоді й перегнав ізюбра.

Від сорому й жалю ізюбр заплакав. І так довго й гірко він плакав, що виплакав два ока. Відтоді в усіх ізюбрів під очима видко плями від тих виплаканих очей.

А кінь залишився з людиною й досі вірно слугує їй.


Якщо Ви помітили помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту з помилкою та натисніть сполучення клавіш Ctrl+Enter.


Новинки від видавництва ранок

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам:

Яндекс.Метрика каталог сайтів Украина онлайн