Дерево казок

Два цапки (таджицька казка)

Два цапки (таджицька казка)

Два цапки паслися біля арика.

– Агей, друже, переходь до мене та пограймося, – гукнув один.

– Ні, ти до мене переходь,– одказав другий.

– Гаразд, я йду до тебе,– погодився перший.

– Ні, я до тебе йду,– заперечив другий, і рушили назустріч один одному.

Зійшлися вони посередині кладки. А кладка та була вузесенька, розминутися ніде.

– Ти повертайся назад, а я перейду,– сказав один цапок.

– Ні, повертайся ти, а перейду я,– не погодився другий.

Отож нікотрий не хотів поступитися.

– Не послухаєш мене, я покажу тобі, де раки зимують! – погрозив один.

– Ану-ну, покажи! – затявся на своєму другий.

Розсердилися цапки, поставали на задні ноги, буцнулися

лобами і обидва шубовснули в арик.

Вода була глибока та прудка, і наші цапки мокрі, виморені й захекані ледве повилазили на берег.


Якщо Ви помітили помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту з помилкою та натисніть сполучення клавіш Ctrl+Enter.


Сподобалось? Оціни!
1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 голосів, середня оцінка: 5,00 3 5)
Loading...


Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам:

Яндекс.Метрика каталог сайтів Украина онлайн