Собака-чинбар або як собака шкури чинив (литовська казка)

***

Собака-чинбар або як собака шкури чинив (литовська казка)

Побіг раз собака з пастухом у поле. Забіг у кущі й наскочив прямо на вовка. Вовк хап собаку за шию та й придавив до землі. Завив собака з горя. Почув пастух, що собака виє, і ну гукати.

– Майстер, Майстер, Майстер! – так собаку звали.

Як почув вовк, що собаку кличуть майстром, перестав його давити та й питає:

– А який ти майстер?

– Я вмію шкури чинити,– каже собака.

А вовкові того тижня пощастило – аж п’ять шкур настарався: три здер зі старих кіз і дві з чималих ягнят. Відпустив вовк собаку та й каже:

– Ходімо зі мною, у мене п’ять шкур, ти мені їх вичиниш, і я тебе добре пригощу.

Так вони й домовилися. Собака приніс ті шкури і намочив під містком. Та сталася з собакою біда. Якось прошмигнув він у кухню, щоб залізти за піч і в теплі полежати, але сунувся між горшки та й перевернув один з молоком. А господиня розсердилась та й хлюпнула ополоник юшки на Майстра. Кинувся собака в, двері, а господиня ще й закричала йому вслід:

– Щоб я тебе тут більше не бачила!

Вибіг собака надвір, витирав-витирав лапами очі од тієї гарячої юшки, та одне око дуже боліло, став Майстер недобачати. Настали для собаки тяжкі дні: у хату ніхто не пускає, їсти не дають, асам роздобути їжі неспроможний,– став він голодувати. Що робити? Як проголодався, витяг із-під містка одну шкуру й згриз її. На той день йому і вистачило. На другий день з’їв він другу шкуру, і так до останньої

Через якийсь час і пішов собака з наймитом коней пасти, і знову нещастя – зустрів свого друга вовка. А вовк одразу й питає:

– Ну, майстре, чи вже вичинив шкури?

Собака, опустивши долу очі, каже:

– Недобре вийшло, не вичинив я вчасно шкури: заболіли в мене очі, а намочені шкури за той час погнили.

Вовк каже:

– П’ять шкур – не жарт, я тобі цього не подарую, подам на тебе в суд.

– Подавай,– відказав собака, – що зробиш, я ненавмисне їх занапастив, нещастя до того призвело.

– Яких ти суддів призначиш зі свого боку? – питає вовк.

– Я покличу суддів справедливих, – сказав собака, – своїх найкращих сусідів: цапа, кота і півня. А які будуть у тебе судді?

– Мені досить і двох, я покличу ведмедя та лисицю, лісовики розумніші за вас, домашніх.

Собака-чинбар або як собака шкури чинив (литовська казка)

На узліссі ріс великий дуб, біля нього й домовилися зустрітися завтра після снідання Так домовились і розійшлися.

Назавтра вовк попросив ведмедя та лисицю – і вони втрьох прийшли на призначене місце й стали виглядати собаку з його суддями. А їх не видно й не видно. Ведмідь і каже:

– Ходім до дуба, я вилізу на дерево й подивлюся, звідти краще буде видно.

Прийшли вони до дуба. Ведмідь пихкав-пихкав, ледве виліз на дерево й роздивляється, коли це бачить: од села ідуть четверо. Ведмідь і міркує:

– Погано це для нас кінчиться, бо собака веде дуже поважних суддів: один із довгою сивою бородою, в білому, спереду в нього два кинджали, – як повз кущ іде, все гілки загрібає у руки; і другий в смугастому мундирі, довгу піку вгору задер; ну а третій, мабуть, якийсь військовий – одежа в нього оторочена сріблом, лацкани червоні, і несе два кривих кинджали.

Ведмідь злякався й подерся ще вище. Лисиця обережно прилягла за хмизом. Прийшли ті з села, а тут вовк сам стоїть. Півень зупинився й вигукнув

– Боже поможи, хлопці! А де ж судді?

Лисиця, щоб краще роздивитися, ворухнулася за хмизом. Кіт подумав, що там миша, та плиг на хмиз. Лисиця подумала, що на неї нападає той зі списом, та як чкурне в ліс. Собака побачив, що лисиця біжить, подався за нею і кричить:

– Стій! Стій! Стій!

Страшно зробилося котові, і він кинувся на дуб. В цьому переполосі півень як закричить:

– Чи ви з глузду з’їхали, чи ви подуріли?! – та мах, мах, мах крильми – і на верхівку дуба. Злякався ведмідь, що аж двоє таких сильних на нього нападають,– один зі списом, другий з двома кинджалами,– тільки гуп на землю, перевернувся з голови на ноги й подався в ліс. Цап побачив, що таке робиться, задер бороду та й потрюхикав до череди. І залишився вовк сам-один, набридло йому це діло, поклявся він ніколи більше шкури не здирати, а їсти все підряд.

Будь ласка, залиште свій відгук!

grin LOL cheese smile wink smirk rolleyes confused surprised big surprise tongue laugh tongue rolleye tongue wink raspberry blank stare long face ohh grrr gulp oh oh downer red face sick shut eye hmmm mad angry zipper kiss shock cool smile cool smirk cool grin cool hmm cool mad cool cheese vampire snake excaim question

Відгук буде опублікований після перевірки модератором :)

Ви можете увійти під своїм логіном або зареєструватися на сайті.

(обов'язково)