Скупий та правдивий (грузинська казка)

***

Скупий та правдивий (грузинська казка)

Були собі чоловік та жінка. Цілий день, з ранку до вечора крутився чоловік, як колесо в прядці, а все не міг шматка хліба заробити. Не витримала жінка, розсердилася та й каже чоловікові:

– Годі вже нам, Габріеле, черствий хліб їсти! Іди пошукай якоїсь роботи, бо вже люди з нас сміються. Доки ж сидіти коло нетопленої печі.

– Добре,– каже чоловік, – піду, тільки спечи мені три коржі.

– Спекла жінка, взяв чоловік той хліб під руку та й пішов.

Іде та й іде, аж Це вершник йому назустріч та й каже:

– Мене звати Петре. Обоє ми йдемо кращої долі шукати, тож давай побратаймося, щоб і горе і втіха на двох були.

То й побраталися. Пройшли трохи ще, Петре й каже:

– Нащо тобі, Габріеле, нести хліб на собі, ось давай я покладу в торби, то й буде легше.

Віддав йому Габріеле хліб, поклав Петре усі три коржі в торби, та й далі мандрують, Перейшли долину, дивиться

Габріеле, аж Петре хліб уминає, схотілося і йому їсти, ото й каже:

– А давай спочинемо трохи та й хліба з’їмо.

На тому й порішили. Підійшли до струмка, дістав Петре із торби два коржі та й подає один Габріеле, а другий собі лишає. Пополуднували, Габріеле й каже:

– Ет, наче й не їв. Діставай і третього коржа, та вже й з’їмо заодно.

Як схопиться тут Петре, як загорлає:

– Чи ти не сповна розуму, чи який ти є! Де ж той третій корж, як ти мені тільки два давав!

– Хай буде й так,– вже проситься Габріеле, – тільки не кричи!

А той не вмовкає, присягається усією ріднею, батька й матір і тих із могили кличе:

– Два було, хоч ти мені що!

Наледве вгамувався, подалися побратими далі. Коли це побачили село, під’їжджають до одного двору, а там тужать та голосять – дитина вмирає. І немає ні лікаря, ні ворожбита такого, що,6 зарадив тому лиху.

А Габріеле ото як наймитував по багатіях, то навчився й лікувати. От і каже зажуреному батькові:

– А не побивайтеся поки що так, дайте гляну на хлопчика.

Зрадів батько, наобіцяв Габріеле, чого й можна, чого й не можна. Розітнув Габріеле живота малому, вирізав щось та й знову зашив.

Видужав хлопчик, невдовзі вже й танцювати почав.

– Скільки ж тобі мішків золота дати? – питає в Габріеле втішений батько.

– Досить мені й півмішка, – той йому відказує.

– Як таки можна! Ти дитину врятував, а я тобі півмішка.

Але Габріеле на одному стоїть – півмішка та й усе.

Що робити батькові, дав півмішка.

Мандрують побратими далі, Габріеле – пішки, а Петре – верхи. Минули село, от Петре й почав дорікати:

– Треба ж було попросити хоч мішків шість. Вайло ти та й годі! З тобою знайдеш долю! Давай швиденько мою частку золота, та й розійдемося, адже лікувати я теж навчився.

Погодився Габріеле, дав частину золота Петре, той і поїхав собі.

А Габріеле і думає:

«А поїду і я слідком, побачу, як він лікуватиме».

Та й поїхав. По якімсь часі приїжджає до одного міста й бачить – міський майдан аж кишить людьми. А посередині височіє шибениця, неподалік стоять цар і візири. Ось кат накинув на якогось чоловіка петлю.

Габріеле й питає людей:

– Кого це вішають і за що?

– А це один чужинець прибився до міста й почав похвалятися, що вилікує хвору царівну. А як привели, то не вилікував. От його й карають.

Придивився Габріеле, аж то Петре вішають. Кинувся годі він до візирів та й просить:

– Не вішайте того чоловіка, то мій давній знайомий, то й маю йому слово сказати. А за те вилікуємо царівну, коли ж ні, то тоді повісите, нікуди ж не втечемо.

Погодився цар, зняли Петре, одвів його Габріеле набік та й каже:

– Лишень скажи, що було три коржі, і я тебе врятую від смерті. Вилікуємо царівну, а грошима поділимося:

А Петре вперся:

– Ні, два було.

Як не просив його Габріеле, що не казав, а той в одно:

– Два було, два.

Тоді Габріеле і каже візирам, вибачаючись:

Скупий та правдивий (грузинська казка)

– Я все сказав, тільки й того, що відняв у вас час. Вішайте тепер!

Накинув петлю вішальник, Габріеле і питає ще раз:

– То скільки ж, Петре, було коржів, скажи правду хоч перед смертю. Скажи і врятуєшся! Три ж було?

Ба ні, два було!

«Ну,– думає Габріеле,– не я й буду, коли не видавлю з тебе правди». Ото й каже візирам:

– Відпустіть цього телепня, царівну я вилікую.

Скупий та правдивий (грузинська казка)

Пустили кати Петре, а Габріеле так полікував царівну, що стала вона така сама чарівна, як і була.

Зрадів цар та й питає Габріеле:

– Що тобі дати?

– Дай два мішки золота.

Просив його цар, просив, щоб більше взяв, не бере. «Більше мені,– каже,– не треба».

Ото забрали золото Габріеле та Петре й поїхали. От Петре й починає знову дорікати:

– Чом же ти більше не попросив, дурню. Давай хутко мою частку, та й цур тобі пек.

Почав Габріеле ділити, а Петре дивується, аж за голову хапається:

– Нащо ж ти,– каже,– ділиш на троє, як нас тільки двоє?

– Оце,– каже Габріеле, – тобі. Ця друга купка – мені, а третя...

– А третя ж якому бісові? – не витримав Петре.

– А тому, хто третього коржа з’їв.

– Я з’їв,– крикнув Петре.– Моя третя купка.

Посміхнувся Габріеле:

– Ото скупий, шибениця не видавила правди, а золото враз.

Залиште свій відгук!

grin LOL cheese smile wink smirk rolleyes confused surprised big surprise tongue laugh tongue rolleye tongue wink raspberry blank stare long face ohh grrr gulp oh oh downer red face sick shut eye hmmm mad angry zipper kiss shock cool smile cool smirk cool grin cool hmm cool mad cool cheese vampire snake excaim question

Відгук буде опублікований після перевірки модератором :)

Ви можете увійти під своїм логіном або зареєструватися на сайті.

(обов'язково)