Скарб (Олег Шелепало)

***

Скарб (Олег Шелепало)

Жили собі під землею два ведмедики, Тасик і Басик. Це були великі коричневі комахи з дужими передніми лапками. Ними вони рили нірки, шукаючи поживу.

Ведмедики ніколи не сварилися і завжди ділилися всім, чим могли.

Якось Басик прибіг до друга своєю ніркою дуже збуджений.

– Що трапилося? – запитав Тасик, неохоче відірвавшись від смачного корінця якогось куща.

– Я про таке дізнався! Про таке!

– Та кажи вже, бо луснеш від хвилювання. Тоді я нічого не знатиму.

– Десь тут у лісі заховано скарб. Хто його знайде і викопає, стане найщасливішим у світі.

– Скарб – добре діло, – статечно відповів Тасик, – тільки шукати довго. А от оса Сколія, не копаючи, знаходить під землею личинок різних жуків і відкладає на них яйця. За якусь частку скарбу вона може допомогти й нам?

– Не знаю, – засумнівався Басик, – Я краще на свої лапи покладатимуся.

– Як хочеш, – мовив Тасик, – а я таки піду до оси.

Отож Басик своєю ніркою побіг копати, а Тасик виліз на поверхню і поповз до Сколії.

Оса вислухала ведмедика і погодилася. Одразу й рушили.

Сколія, кружляючи, летіла попереду, а Тасик чимчикував за нею. Та ось оса описала коло і сіла на траву:

– Копай тут.

Тасик зрадів і нумо розгрібати землю. Та наштовхнувся не на скарб, а на гроно личинок.

– Що це? – спитав здивовано.

– Личинки, – спокійно відказала оса. – Я так звикла їх шукати, що ненароком сплутала зі скарбом.

Вона відклала яйце, дбайливо загорнула його землею і рушила далі.

Невдовзі Сколія вдруге приземлилася.

– Ось де твій скарб.

Ведмедик – до роботи. Але й тут були личинки.

– Ой! – пискнула оса. – Знову помилилася. Та вже за третім разом напевне знайду.

Проте й цього разу вона не забула відкласти яйце. А скарбу ні за третім, ні за десятим разом знайти їй так і не вдалося.

– Ну, от і все, – нарешті стомлено промовила оса.

– Що “все”? – не зрозумів Тасик.

– Я відклала всі яйця.

– А скарб!?

– Ти ж бачиш, я навчена шукати тільки личинок. Скарби – не вмію. Дякую тобі за допомогу, я б і за тиждень не впоралася, – і полетіла своєю дорогою.

Тасик, понуро схиливши голову, поплентався додому. А біля входу до нірки його вже чекав Басик. Він теж цілий день працював. Але йому пощастило більше, і він таки натрапив на скарб.

Басик не дорікав другові. Він просто віддав йому половину своєї знахідки. Сказано ж: друзі!

Залиште свій відгук!

grin LOL cheese smile wink smirk rolleyes confused surprised big surprise tongue laugh tongue rolleye tongue wink raspberry blank stare long face ohh grrr gulp oh oh downer red face sick shut eye hmmm mad angry zipper kiss shock cool smile cool smirk cool grin cool hmm cool mad cool cheese vampire snake excaim question

Відгук буде опублікований після перевірки модератором :)

Ви можете увійти під своїм логіном або зареєструватися на сайті.

(обов'язково)