Щуряча сутра (японська казка)

***

Щуряча сутра (японська казка) Давно колись жила собі зла баба. Цілими днями бурчала і до всіх чіплялася. А проте невістка годила їй, як болячці. Повсякчас повторювала: «Правду кажете, мамо. Зроблю, мамо».

 І от нарешті одного дня баба подумала: «Гріх допікати такій лагідній невістці. Мабуть, час уже спокутувати свою провину сутрами. Але спочатку треба їх вивчити».

 Баба пішла у храм до священика.

 – Святий отче, навчіть мене сутр.

 – Навчити сутр? – здивувався той. Бо чого можна було сподіватися від баби, яка жодної молитви не знала?!

 І все ж таки священик усміхнувсь і відповів:

 – Похвальну річ ви задумали.

 Відтоді баба щовечора приходила до священика на навчання. Чи то сутра була важка, чи баба – туга на голову, але зусилля священика були марні. «От біда, я стараюся, а вона не може запам’ятати жодного слова,– з досадою подумав він. – Шкода лампу світити. Треба прикрутити гніт».

 – Святий отче, чого це стемніло? – запитала баба.

 – Будда готується до сну,– відповів священик і позіхнув.

 – Я теж скоро засну,– позіхнула й баба.

 Після таких слів священикові зовсім відхотілося навчати бабу сутр. І коли біля вівтаря показався пацюк, священик вирішив: «Хай краще баба повторює те, що наверзеться мені на думку».

 – По-ду-мав-що-сплю-і-прий-шов? По-ду-мав-що-сплю-і-прий-шов? – мовив він протяжно, ніби сутру читав.

 – По-ду-мав-що-сплю-і-прий-шов? По-ду-мав-що-сплю-і-прий-шов? вторувала баба.

 Зляканий пацюк завмер на місці.

 – А-а-спи-нив-ся! А-а-спи-нив-ся! – проказав священик.

 – А-а-спи-нив-ся! А-а-спи-нив-ся! – вторувала баба.

 Пацюк озирнувся туди-сюди.

 – О-зи-раєш-ся-ту-ди-сю-ди? О-зи-раєш-ся-ту-ди-сю-ди? – промовив священик.

 – О-зи-раєш-ся-ту-ди-сю-ди? О-зи-раєш-ся-ту-ди-сю-ди? – повторила баба.

 Пацюк з переляку дременув.

 – Ті-кай-ті-кай-все-од-но-не-вте-чеш! Ті-кай-ті-кай-все-од-но-не-вте-чеш! – сказав тоді священик.

 – Ті-кай-ті-кай-все-од-но-не-вте-чеш! Ті-кай-ті-кай-все-од-но-не-вте-чеш! – повторила баба.

 Коли пацюка не стало, священика зморив сон, і він, затуляючи рот долонею, мовив:

 – На цьому сьогодні закінчимо.

 Баба поверталася додому нічною дорогою і раз у раз повторювала сутру, почуту з уст священика. Ця сутра їй так сподобалася, що вона не переставала її згадувати й перед сном.

 Тієї ночі у бабин дім проліз злодій.

 «От добре, що стара так міцно спить!» – подумав він і заходився складати у хустину сякі-такі речі.

 Раптом баба промимрила крізь сон:

 – По-ду-мав-що-сплю-і-прий-шов? По-ду-мав-що-сплю-і-прий-шов?

 Приголомшений злодій став як укопаний.

 – А-а-спи-нив-ся? А-а-спи-нив-ся? – вела далі баба.

 Злодій почав озиратися туди-сюди.

 – О-зи-раєш-ся-ту-ди-сю-ди? О-зи-раєш-ся-ту-ди-сю-ди?

 «Виходить, хтось мене помітив»,– подумав злодій і, закинувши клунок з краденим на спину, метнувся з хати.

 А баба знай бубоніла:

 – Т і-кай-ті-кай-все-од-но-не-вте-ч еш! Т і-кай-ті-кай-все-од-но-не-вте-чеш!

 Злодій кинув клунок на землю і накивав п’ятами.

* Сутри – священні буддійські тексти.

Будь ласка, залиште свій відгук!

grin LOL cheese smile wink smirk rolleyes confused surprised big surprise tongue laugh tongue rolleye tongue wink raspberry blank stare long face ohh grrr gulp oh oh downer red face sick shut eye hmmm mad angry zipper kiss shock cool smile cool smirk cool grin cool hmm cool mad cool cheese vampire snake excaim question

Відгук буде опублікований після перевірки модератором :)

Ви можете увійти під своїм логіном або зареєструватися на сайті.

(обов'язково)