Розумний селянин (киргизька казка)

***

Розумний селянин (киргизька казка)

Геть очманівши з неробства й нудьги, один хан звелів своїм джигітам:

– Хоч з-під землі дістаньте, а знайдіть мені справжнього дурня.

Рушили два джигіти на пошуки.

– Ну кого ти зараз йому знайдеш? – каже один джигіт.– А приведемо звичайну людину, хан не помилує.

– Дурень ти, – відповідає йому другий. – Знайшов чим журитися. Першого-ліпшого й приведемо. Скажемо, хан тебе кличе, та й квит.

Так вони їхали, їхали, поки стріли чоловіка, що конем волочив кудись колоду.

– Кидай свою деревину й зараз рушай до хана, – кажуть йому джигіти. – Хан кличе тебе.

– Зачекайте лишень, ось дотягну колоду додому, тоді й прийду. І навіщо я йому знадобився?

– Диви, він ще й перепитує! Яке твоє діло? Сказано йти, то йди, – закричав один із джигітів. – Хан наказав нам привести до нього дурня. Так що рушай до хана.

– Ні, хлопці, дерево це мені довелося волочити здалеку і серед дороги я не кину його, – відповів чоловік і спокійно пішов собі геть.

Їдуть джигіти далі. Побачили жінку за ткацьким верстатом.

– Гей, жінко, тебе кличе хан,– гукають.

– Нащо б то ханові знадобилася бідна жінка?

– Він і не жінку кличе, а дурня. Тож не балакай з чоловіками довго, збирайся хутчій.

– Е ні, за такої гарячої пори дурнів треба шукати тільки серед нероб. У мене ж справ не злічити й нікуди я не піду. Шукайте собі дурня в іншому місці,– твердо мовила жінка.

їдуть джигіти далі й радяться між собою:

– Якщо всім розповідатимемо про нашу справу, не знайдемо нікого. Треба, кого зустрінемо,, силоміць привести до хана.

От побачили вони за плугом орача.

– Гей, чоловіче, іди до хана,– кажуть.

– Чого? – питається селянин.

– Годі теревені правити. Сказано йти – іди. Хан наказав знайти йому дурня, тож ти отой дурень і є.

Розгнівався селянин:

– Дурнів для вас тут нема. Щезніть з моїх очей!

– Ну що ж, коли ти не дурень, то покажи нам дурня сам.

– Облиште мене! Дивіться, як припікає. Дайте поле зорати, поки волога земля.

– Е ні,– затялися на своєму джигіти. – Або ти сам підеш до хана, або назвеш нам іншого дурня. Бо ж ніхто не скаже на себе, що він дурень і є. Як же нам у такому разі розпізнати дурня?

– Дурень хан, що по дурнів послав, дурні й ви, що шукаєте дурнів. Дурніших дурнів і на світі нема.

– То ти ображаєш хана? – закричали джигіти. – Зараз розкажемо йому.

– Розкажіть, розкажіть, хай і хан почує,– каже їм селянин.

Доповіли джигіти ханові.

– Зв’язати його й привести до мене! – наказав розгніваний хан.

Привели джигіти селянина, поставили перед ханом.

– Ти називаєш дурнем мене? – сміється з нього хан.– Що ж, коли ти такий мудрець, то скажи мені, де аллах?

– Мій хане, простій людині негоже розмірковувати про діла небесні. Якби нам помінятися одягом і місцями, тоді інша справа. Інакше боюся, мій хане.

Погодився хан, дав селянинові свій одяг, а сам натяг на себе його й став перед троном, схиливши голову.

Селянин нарядився в ханові шати, всівся на троні й гукнув джигітам:

– То ви мені й досі дурня не знайшли? А чи є хто дурніший від оцього?! Стратити його!

Джигіти тільки й чекали цього. Схопили вони хана, виштовхали на подвір’я й стратили. А мудрий селянин став добрим і справедливим ханом.

Залиште свій відгук!

grin LOL cheese smile wink smirk rolleyes confused surprised big surprise tongue laugh tongue rolleye tongue wink raspberry blank stare long face ohh grrr gulp oh oh downer red face sick shut eye hmmm mad angry zipper kiss shock cool smile cool smirk cool grin cool hmm cool mad cool cheese vampire snake excaim question

Відгук буде опублікований після перевірки модератором :)

Ви можете увійти під своїм логіном або зареєструватися на сайті.

(обов'язково)