Рок і Сет (в’єтнамська казка)

***

Рок і Сет (в'єтнамська казка)

Рок і Сет були рідні брати. Вони ще малими зосталися сиротами без батька й матері і жили самі. Рок був старший, Сет – менший. Брати дуже любили один одного, тому, коли Рок одружився, він не схотів розставатися з братом. Стали вони жити втрьох.

Сет був дужий, ніби слон, умів робити добрі пастки й частенько то сарну чи оленя принесе додому, то птаха – без м’яса вони не сиділи. І взагалі голодні не були, бо, як поїдять свій рис, Сет виміняє на дичину і рису, й кукурудзи – всього.

Рокова дружина була лиха на вдачу, ще й на їжу пожадлива. Мало того, що вона їла досхочу м’ясо оленів та сарн, яких приносив Сет,– ще й сама нишком ходила перевіряти пастки і потім крадькома їла дичину.

Якось вона пішла потайки в ліс і тільки-но вивільнила з пастки лисицю, як звідкись узявся величезний орел, кинувся на неї, подряпав її своїми пазурищами, пошматував на ній одяг, вирвав із рук лисицю й полетів. Не тямлячи себе від жаху, Рокова дружина затулила обличчя руками й побігла додому.

– Чому це ти вся подряпана і весь одяг на тобі пошматований? – питає чоловік.

Молодиці було соромно сказати правду, зате вона не посоромилася звести наклеп на Сета:

– Це Сет мене побив.

Рок повірив їй, розсердився, покликав брата, добряче його вилаяв і сказав, щоб Сет ішов геть із дому.

Сет пробував виправдатися, але Рок його й слухати не схотів.

Заплакав Сет і каже:

– Ти мені не віриш! Та правду не приховаєш – з часом про все дізнаєшся.

Витер він сльози, взяв на плече лук та стріли й побіг до лісу. Вирішив будь-що впіймати орла – нехай той розкаже Рокові, як було насправді. Тоді Рок переконається, як несправедливо покарав Сета.

На бігу Сет кидав додолу насіння сезаму, щоб знайти по ньому дорогу назад. Коли кошик, у якому було насіння, спорожнів, Сет відчув, що дуже втомився і виголодався. Перед ним джеркотів струмок, бурхливий, як водоспад. Сет сів на гладеньку кам’яну брилу, вийняв харчі – аж коли чує, ніби хтось стогне. Розгледівся Сет навсебіч і побачив на тому березі двох гарних-гарнісіньких дівчат, які були прив’язані до дерева тростиновою линвою з доброго удава завтовшки. У Сета аж серце зайшлося. Він перебрів через струмок, підійшов до дівчат та й питає:

– Хто це вас тут прив’язав?

Почувши людський голос, дівчата здригнулися й розплющили очі. Побачивши молодого дужого хлопця, вони і зраділи, і зніяковіли водночас.

– О хлопче! – сказала дівчина з довгими косами.– Хіба ти не знаєш, що в цьому лісі живе злий дух у подобі птаха? Щодня він шугає над селами, краде людей, приносить їх сюди, а потім їсть. Вчора, коли ми збирали бавовну, він прилетів, схопив нас, приніс сюди й прив’язав. З учорашнього дня ми тут просто неба, голодні, змучені, з хвилини на хвилину чекаємо, що він прилетить і з’їсть нас.

Сет вихопив з-за пояса ніж, розрізав линву і вивільнив дівчат.

– А ти не боїшся, хлопче? Той птах дуже великий і злий, самому тобі з ним не впоратися.

– Не хвилюйтеся! У мене тугий лук, гострі стріли, я влучно стріляю – не промахнуся.

Аж тут захиталися дерева, здійнялося в повітря каміння, небо заснували чорні хмари, стало зовсім темно. Це прилетів велетенський орел – злий дух. Крила в нього були чорнющі й такі величезні, що все небо закрили.

Дівчата притиснулись до Сета, щось кажуть, а голосу не чути.

Сет сховав дівчат за деревом, сам напнув тятиву й пустив у злого птаха стрілу. Стріла влучила птахові в крило, але, вдарившись об нього, переламалася надвоє. Пір’я в цього птаха було тверде, мов криця, звичайна стріла його не могла пробити.

Від несподіваного удару птах скрикнув і ринув слідом за стрілою. Він розкрив свій довжелезний, вигнутий дугою, гострий, як ніж, червоний, як кров, дзьоб і проковтнув Сета. Потім склав крила й повернувся до дівчат:

– Ач який хоробрий знайшовся! А вам що, не терпиться слідом за ним? Мені це недовго!

Дівчата так перелякалися, що знепритомніли. Птах дзьобом поторгав їх, подумав трохи та й пробурмотів:

– Гаразд, нехай будуть на потім. Переїдати шкідливо для здоров’я.

Він стріпнувся і обернувся злим чаклуном. Узяв тростинову линву і

знову прив’язав обох дівчат до дерева. Потім знову обернувся на орла, змахнув крилами й полетів.

Минуло кілька днів, відколи Рок прогнав брата, і от одного разу він ненароком застав свою жінку, коли вона потайки спустошувала пастки. Він усе зрозумів, гірко розкаявся, що несправедливо покарав брата, і дуже жалкував за ним.

Рок і Сет (в'єтнамська казка)

Наготував він харчів у дорогу, викував із криці доброго меча, щита, лука, наробив міцних стріл, вимочив їхні кінчики в отруті та й пішов шукати брата.

Дійшов він до лісу, а далі не знає, куди йти, бо стежок в усі боки розбігалося багато. Раптом побачив зелений рядок невеличких однакових рослин. І згадав Рок, що, коли він прогнав Сета, той узяв із собою кошик насіння сезаму. Видно, Сет позначав ним дорогу. Тепер те насіння проросло.

Рок дуже зрадів і пішов туди, куди вели його молоденькі кущики сезаму. На другий день він дістався того місця, де з Сетом трапилась біда. На березі струмка кущики сезаму вже не росли. Рок спантеличено озирнувся і побачив на тому березі двох прив’язаних до дерева дівчат. Дівчата були непритомні.

Рок перебрався на той берег, розрубав линву, якою вони були прив’язані, й поклав дівчат на траві, не знаючи, як привести їх до тями. І гукав, і термосив – вони не опритомнювали. Тоді він заходився розтирати їм скроні. Дівчата порозплющували очі й дуже злякалися, бо відразу не розібрали, хто це, думали, що це злий дух прилетів їх з’їсти.

– Не бійтеся,– сказав Рок,– я не злий дух, я селянин. Чи не бачили ви тут молодого хлопця з луком і стрілами, як у мене?

Дівчата вже оговталися, і їм упало в очі, що цей хлопець дуже схожий на того, якого проковтнув злий дух.

– А хто ти? Звідки знаєш про того хлопця?

– Я його брат. Шукаю його.

Дівчина з довгими косами розповіла Року все як було.

Рок гірко заплакав:

– Бідний мій братику! І все через мене! Якби я не слухав жінки, цього б не сталося!

Дівчата довго вмовляли його, поки він заспокоївся.

Раптом Рок прикрився щитом, встромив ножа в дерево, до якого щойно були прив’язані дівчата, і вигукнув:

– Гей, злий духу! Я вб’ю тебе, а свого брата врятую!

– Будь обережний, хлопче,– застерегли його дівчата.– Цей злий дух може обернутися на кого завгодно, він великий чаклун. Всі селяни обходять його десятою дорогою. Будь обережний!

Рок скреготнув зубами й витяг ножа з дерева. Дерево захиталося так, що, здавалося, ось-ось упаде.

– Не бійтеся, дівчата,– сказав він.– Ви знаєте, де зараз той птах?

– Коли ти певен, що вб’єш його, то вдар тричі у це дерево – і він прилетить.

Затулившись щитом, Рок тричі вдарив у дерево ножем. Після третього удару дерева захиталися і здійнялася буря.

Рок і Сет (в'єтнамська казка)

Прилетів злий дух і своїми чорними крильми закрив усе небо. Повіяло холодом, стало темно, тільки очі птаха, мов червоні жарини, зиркали туди й сюди – нишпорили по лісу.

Рок, сховавшись за деревом, пустив у нього отруйну стрілу.

Блискавкою метнулася стріла і вп’ялася птахові в самісіньке око. З рани ринула кров. Ламаючи крила, гублячи пера, птах упав, ніби величезна гора, і сконав. Він Так гепнувся об землю, що Сет вискочив у нього із шлунка. Рок подумав, що то якесь чаклунство злого птаха, і відсахнувся, затуляючись щитом, але тут же впізнав брата, кинув щит, став обнімати й цілувати Сета. Однак Сет не ворушився – він був мертвий, і Рок гірко заплакав.

Підбігли дівчата й сказали, що в лісі є дерево, яке оживляє мертвих. Вони знайшли те дерево, втрьох перенесли й поклали гад нього Сета. Сет відразу ожив. Розплющив очі й здивовано озирнувся:

– Братику Сет, ти живий! – радісно вигукнув Рок.– Це я, твій брат Рок! Не сердься на мене!

Сет упізнав брата, обняв його і, плачучи, розповів усе, що з ним сталося, а дівчата зворушено дивилися на братів.

Потім вони переженилися: Рок узяв собі за жінку довгокосу дівчину, а Сет – короткокосу.

Побудували вони собі нові хати, стали вирубувати ліс і сіяти рис. Невдовзі долина перетворилась на урожайне поле.

Далеко навкруги пішла слава про двох братів – Рока й Сета, що вбили злого духа й мають дуже гарних жінок.

Залиште свій відгук!

grin LOL cheese smile wink smirk rolleyes confused surprised big surprise tongue laugh tongue rolleye tongue wink raspberry blank stare long face ohh grrr gulp oh oh downer red face sick shut eye hmmm mad angry zipper kiss shock cool smile cool smirk cool grin cool hmm cool mad cool cheese vampire snake excaim question

Відгук буде опублікований після перевірки модератором :)

Ви можете увійти під своїм логіном або зареєструватися на сайті.

(обов'язково)