Рана від сокири і рана від слова (таджицька казка)

***

Рана від сокири і рана від слова (таджицька казка)

Жив колись дроворуб. Щоранку брав він мотузок та сокиру, йшов до лісу, нарубував в’язку дров, завдавав собі на плечі й ніс на базар.

Одного разу зрубав він велику суху арчу й почав її коло ти, як де взявся величезний ведмідь. Побачив його дроворуб,

злякався. «Зараз він мене роздере»,– мовив безнадійно.

Та ведмідь не зачепив дроворуба, лише спитав:

– Слухай, чоловіче, я бачив з якою мукою валиш ти дерево, потім колеш його. Нащо це тобі?

– Я рубаю дрова, ношу на базар продавати, тим і живу.

– Коли так,– мовив ведмідь,– не турбуйся. Мені робити нічого, щодня наламуватиму тобі в’язку дров і залишатиму на дорозі. Ти приходь і забирай.

Наступного дня прийшов чоловік, а ведмідь справді приготував йому велику в’язку. Зрадів дроворуб, завдав дрова на плечі й поніс до міста.

Так минуло кілька днів.

Якось чоловік подумав, що слід би віддячити ведмедеві, й каже дружині:

– Доки повернуся, звари добрий обід, я прийду сьогодні зі своїм приятелем.

– Гаразд, – відказала жінка.

Прийшов чоловік до лісу, розшукав ведмедя й покликав до себе в гості. Той спочатку відмовлявся, але дроворуб таки ублагав його.

Розмовляючи, дійшли до хати. Вийшла назустріч жінка, дивиться, що її чоловік іде з великим страшним ведмедем, й аж руками сплеснула:

– Ой лишенько на мою голові – гукнула до чоловіка. Невже цей огидний ведмедисько і є твій приятель?

Почув ці слова ведмідь, образився й каже дроворубові:

Рана від сокири і рана від слова (таджицька казка)

– Візьми сокиру й удар мене по голові.

– Не ображайтеся, жінка нічого не знала про вас,– мовив чоловік, намагаючись заспокоїти гостя. Але той стояв на своєму.

– Удар мене сокирою по голові. А не вдариш, пороздираю вас обох і хату вашу розвалю.

«Якщо не вдарю його, цей упертий звір зробить усе, що сказав. Краще вже розчереплю йому голову. Ведмідь помре, й так ми його спекаємося»,– подумав дроворуб.

– Гаразд, – сказав він, узяв сокиру й з усієї сили вдарив ведмедя по тім’ю.

Хоч і думав дроворуб, що ведмідь неодмінно помре, та щоб забути про той випадок, деякий час ходив по дрова в інший ліс.

Ліс той був далеко, і він дуже стомлювався.

«Якщо ведмідь загинув, то чи не краще ходити по дрова на старе місце?» – подумав дроворуб і подався до найближчого лісу.

Та тільки-но зрубав дерево, як раптом підходить той самий ведмідь. Як не придивлявся чоловік йому до голови, так і не помітив сліду від рани.

– Що, приятелю,– сказав ведмідь,– дивишся, чи не лишилося сліду від твоєї сокири? Так, рана від сокири загоїлася, зате рана від лихих слів твоєї жінки назавжди лишиться в моєму серці. Почув я нині цюкіт твоєї сокири і рана в серці роз’ятрилася знов.

Ведмідь казав правду. Тому дроворуб не промовив і слова, а взяв мотузок, сокиру й, похнюпившись, пішов із лісу. Він більше ніколи не приходив на те місце.

* Арча – деревистий ялівець.

Будь ласка, залиште свій відгук!

grin LOL cheese smile wink smirk rolleyes confused surprised big surprise tongue laugh tongue rolleye tongue wink raspberry blank stare long face ohh grrr gulp oh oh downer red face sick shut eye hmmm mad angry zipper kiss shock cool smile cool smirk cool grin cool hmm cool mad cool cheese vampire snake excaim question

Відгук буде опублікований після перевірки модератором :)

Ви можете увійти під своїм логіном або зареєструватися на сайті.

(обов'язково)