Про жінку, що виганяла чортів (українська народна казка)

***

Про жінку, що виганяла чортів (українська народна казка)

Жили колись в одному селі чоловік та жінка. Чоловік був тихий, добрий – такий, що й курці «добридень» скаже. А жінка йому дісталася така, як коса: коли говорила, то гейби косила. Чоловік аж підскакував від її язика.

Одного дня сапали у полі мандибурку. Скінчили роботу, коли сонце ще було на ціле коромисло від заходу, і рушили додому. Зайшли у ліс, вийшли на галявину.

– Ади, як тут файно викошено траву,– сказав чоловік.

– Не викошено, а вижато,– заперечила жінка.

– Ні, так рівненько, попри саму землю – можна лише косою.

– Серпом теж,– не вгавала вона.

– Нащо баки мені забиваєш? Це викошено!..

– Ні, вижато, вижато, вижато і все!..– кричала жінка на весь ліс.

Вона й не побачила, як закінчилася поляна і починалося провалля. Ступила ще крок і полетіла каменем у прірву. Та коли летіла, то все ще кричала:

– Вижато, вижато, вижато!

А потім замовкла. Чоловікові уже стало її жаль, бо яка не є, а все-таки жінка. Ліг на краю прірви, дивиться у темряву й кричить:

– Жінко-о-о!

Та звідти – ні слова. Чоловік не йшов додому – тут заночував. Прокинувся від якогось крику. Дивиться, а то чорти вискакують з провалля і кидаються в корчі, як ошпарені.

Чоловік спитав:

– Чого ви налякалися?

Чорти ледве дихають:

– До нас хтось кинув бабу, що з язиком, як праник. І нема з нею витримання: ми слово, вона – десять.

– Та це ж моя жінка! – похвалився чоловік.

– Бідний ти, небораче. Ми б не хотіли бути в твоїй шкірі,– і чорти повтікали.

Чоловік пішов додому, взяв сокиру і почав робити довжелезну драбину. Коли була готова, спустив її у прірву. Нахилився і гукнув:

– Жінко, лізь сюди!

Але вона скоріше умре, а не зробить так, як каже чоловік.

Той сидів півгодини й чекав. Нарешті нахилився і сердито крикнув:

– Сиди там до віку!

Як почула жінка ті слова, то за хвильку була на галявині. Накинулася знову:

– Ти, чоловіче, думав, що мене чорти візьмуть, й оженишся з молодою, га? Ніколи па світі! Не позбудешся мене до гробової дошки!

Чоловік не озивався. Дорогою він щось довго думав. Аж потім сказав:

– Я виджу, жінко, що ти можеш чортів виганяти. Ми б могли цим грошей заробити. Ходім у світ, може, нам щось лучиться.

Жінка не заперечувала:

– Ходім, чоловічку. Я люблю мандрувати...

Пішли селами, містами. Дійшли аж до столиці, А там великий смуток, висять чорні фани.

Що сталося? – спитав чоловік.

– Царівна заслабла.

– А що з нею?

– Кажуть, що в ній чорти. Цісар обіцяє дати мішок золота тому, хто вижене чортів із його доньки.

Пішли до палацу. Стали перед цісарем, і чоловік сказав:

– Ясновельможний цісарю, моя жінка вміє чортів виганяти.

– Файно, чоловіче. Як вижене їх із моєї доньки, то дам мішок золота.

Жінку пустили до покою. Царівна сиділа в золотому кріслі. Жінка тільки почала наближатися до неї, як вона затремтіла: чорти впізнали жінку й дали драла, хто як міг.

Чоловік і жінка взяли мішок золота і вернулися додому ґаздувати.

Будь ласка, залиште свій відгук!

grin LOL cheese smile wink smirk rolleyes confused surprised big surprise tongue laugh tongue rolleye tongue wink raspberry blank stare long face ohh grrr gulp oh oh downer red face sick shut eye hmmm mad angry zipper kiss shock cool smile cool smirk cool grin cool hmm cool mad cool cheese vampire snake excaim question

Відгук буде опублікований після перевірки модератором :)

Ви можете увійти під своїм логіном або зареєструватися на сайті.

(обов'язково)