Про дівчину-сопілку (українська народна казка)

***

Про дівчину-сопілку (українська народна казка)

Жили дід та баба. їх життя минуло в добрій злагоді, і на старість не засумували б, якби мали дітей. Але не було в них ні хлопчика, ні дівчинки. І не мали з ким поговорити. Якось дід пішов до калини і вирізав сопілку. Подув у неї і почув дитячий голосок:

Грай, грай, діду, грай,

І мене визволяй...

Дід напудився – що за диво таке? Йде дорогою додому й журиться, що має робити, бо не знати – хто то проситься із сопілки. Надибує якогось чоловічка з довгою бородою, що по землі волочиться.

– Чого ви, діду, засмучені?– спитав зустрічний.

Старий розповів:

– Ади, я вирізав собі калинову сопілку, а звідти щось пищить дитячим голосом, проситься на волю. Біда та гризота на мою білу голову, бо не знаю, кого визволяти...

Дідок погладив бороду і відповідає:

– Тут нема ніякої біди. Попросіть у журавлів цілющої води, полийте нею ту сопілку, і все буде добре.

Дід пішов додому. Не їв, не спав і з бабою не ставав до бесіди. Цілими днями визирав з долини журавлів – довго не прилітали із теплих країв. Аж одного ранку довжелезна журавлина ключка сіла коло Черемошу.

Дід поклонився їм і каже:

– Файні та любі журавлики, принесіть мені у дзьобах по крапельці цілющої водички. Ади, якась дитина проситься із сопілки, аби-м її визволив. Коло воріт на слупа покладу горнятко, аби-сьте мали куди виливати принесені краплі.

Журавлі вислухали діда й залопотіли крильми. Старий поклав на слупа горнятко і чекає. Другого ранку взяв горнятко й дуже втішився: воно було повне цілющої води.

Дід покропив сопілку і аж очам своїм не повірив: сопілка стала дівчиною, та такою файною, як ружа у городчику.

Дід і баба не знали, як убрати дівчину і чим нагодувати. Вона посиділа на лаві та й знову стала сопілкою.

Відтоді вдень, коли дідо й баба виходили в поле, калинова сопілка завжди ставала дівчиною і прибирала в хаті, варила. А як старі верталися додому, робилася сопілкою.

Баба плеще в долоні з утіхи, що вона їм зварила обід, але дід не радий. Одного разу йде селом і стрічає того чоловічка, що носив довгу бороду.

Чого ви, діду, невеселі?– спитав чоловік.

– Як маю веселитися, коли прийшла гризота в мою хату. Ади, полив сопілку цілющою. водою, і стала вона дівчиною. Та побула з нами малий час і знову обернулася в сопілку. Тепер стає дівчиною лише тоді, коли нас нема в хаті.

– Не гризіться, діду. Попросіть журавлів, най принесуть живлющої води. А потім і нею полийте сопілку...

Подякував дід і прийшов додому. День і ніч пантрує, чи не летять з долини журавлі. Раз прилетіла ціла ключка. Журавлі сіли коло Черемошу. Дід поклонився їм і просить:

– Файні та милі журавлики, принесіть у дзьобах по крапельці живлющої водички, бо таке й таке діло: мушу оживити дівчину-сопілку. Я вам горнятко покладу на слупа, що коло воріт.

Журавлі залопотіли крильми й полетіли аж геть поза хмари. Дід поклав горнятко і чекає. На другий день уранці воно було повне. Старий полив сопілку живлющою водою, і в кімнаті стала файна дівчина.

Радувався дід і тішилася баба. Не могли надивитися на свою красну доньку. Але втіха знов була короткою, бо як уздріли легіні таку вродливу дівчину, то вже одні старости заходили до хати, а інші виходили. Нарешті дід та баба віддали свою доньку в сусіднє село. І знову залишилися одні, як козулі в лісі...

Отака наша казка.

Будь ласка, залиште свій відгук!

grin LOL cheese smile wink smirk rolleyes confused surprised big surprise tongue laugh tongue rolleye tongue wink raspberry blank stare long face ohh grrr gulp oh oh downer red face sick shut eye hmmm mad angry zipper kiss shock cool smile cool smirk cool grin cool hmm cool mad cool cheese vampire snake excaim question

Відгук буде опублікований після перевірки модератором :)

Ви можете увійти під своїм логіном або зареєструватися на сайті.

(обов'язково)