Правда і Кривда (білоруська казка)

***

Правда і Кривда (білоруська казка)

Почнемо казку, а не казку, так приказку, казка буде завтра після обіду, під’ївши м’якого хліба.

Були собі два хлопці: один звався Кривда, а другий Правда. І ходили вони на заробітки. Правда просить хліба, а Кривда краде. У Правди хліба нема, а в Кривди повна скриня. Одного разу завели вони поміж собою сварку, як жити.

Кривда каже:

– Кривдою краще жити!

А Правда каже:

– Ні, правдою ліпше жити!

– От ходімо дорогою, кого зустрінемо, у того і спитаємо, як краще жити – правдою чи кривдою?

Ішли, ішли і бачать – на полі пасе дід овечок.

– Ходімо до нього, запитаємо!

Приходять до діда.

– Добрий день, діду! І скажіть ви нам, як краще жити: правдою чи кривдою?

Дід подумав, подумав, підняв очі догори й каже:

– Кривдою ліпше жити, бо правдою тепер не проживеш. Кривдою хутчіше що-небудь украдеш: або в пана лісу, або хліба вкрадеш. А правдою де що візьмеш?

Правда каже:

– Ні, неправду, діду, кажете! Правдою ліпше жити. Ходімо, Кривдо, далі!

Ідуть далі дорогою. Аж бачать їдуть купці.

– Спитаймо в цих купців.

– Здорові були, купці!

– Здорові, здорові були, хлопці!

– Скажіть ви нам, як краще жити – кривдою чи правдою?

– Що казати? Кривдою краще, звісно! І ми ось живемо кривдою: як не обдуримо, то й не маємо нічого!

Тоді Кривда каже Правді:

– А що, не казав я тобі, що кривдою ліпше жити!

Пішли далі. Правда захотів їсти і просить у Кривди:

– Дай мені, брате, хліба хоч кусничок!

А Кривда каже йому:

– Дай я тобі виколю око!

– Виколи, якщо бога не боїшся!

Кривда виколов око і дав хліба шматок. Він з’їв, і пішли далі. Правда знов захотів їсти.

– Брате, дай мені хліба іще!

Кривда каже:

– Дай я тобі виколю друге око!

Правда дав виколоти друге око. Кривда виколов око і дав хліба йому. Тоді каже:

– Що ж, я тебе тепер водитиму сліпого?

Покинув та й пішов.

Правда поповзки та навпомацки і пішов у ліс. Коли це чує, хтось говорить йому:

– Іди ти цією стежкою – і прийдеш до струмка і промий очі: ти знову бачитимеш. Тоді глянь уздовж струмка – побачиш великого дуба. Ти злізь на того дуба і там ночуй. Злетиться вночі під тим дубом різне гадюччя. Що казатимуть, ти все слухай.

Він так і зробив. Злетілося гадюччя на ніч. Один каже:

– Я там бував.

Другий змій каже:

– А я там.

А третій каже:

– А я від королівни: скільки років мучу її вже, і ніхто не може вилікувати. Коли б такий знайшовся, взяв у одного купця ікону, та занурив її у воду, та дав тієї води їй напитися, то вона б одужала за одну годину!

Як настав день. Правда зліз із дуба і пішов до того купця.

– День добрий, купчику!

– Здоров, здоров, Правдо! А чого ти прийшов?

Я прийшов просити оцю ікону.

– Я тобі дам, тільки відслужи мені рік!

Правда залишився служити. Минув рік. Купець гроші дає, а ікони не дає, бо хоче, щоб іще рік він послужив. Правда був столяром добрим: робив усякі стільці та столи дорогі. Він же грошей не бере в купця. А купець ікони не дає. Залишився ще служити. Прослужив два роки. Тоді купець віддав йому ікону. Він узяв і пішов до короля. Королівські слуги не пускають його.

Він і каже:

– Скажіть королю, що я прийшов лікувати королівну.

Слуги переказали королеві. Король його прийняв, нагодував, напоїв і дав йому години дві відпочити. Правда відпочив і пішов до королівни, дав їй напитися і пирснув на неї трохи. Королівна одужала. Тоді приходить король і питає:

– Вилікував?

А вона уперед за нього одказує:

Правда і Кривда (білоруська казка)

– Я вже здорова!

– Ну що ж, ти жонатий чи холостий?

– Холостий!

– Тоді женитиму я тебе зі своєю дочкою!

Одружив Правду з королівною. Весілля згуляли добре. Пожив Правда років зо два і каже:

– Я сходжу до свого села.

Король йому дозволив. Він зібрався їхати, проситься і королівна. Він узяв із собою і дружину, та й поїхали до свого села.

Дорогою зустрівся він з Кривдою. І він Кривду пізнав, а Кривда його не пізнав.

– Здоров, Кривдо!

– Доброго здоров’я, ваша ясновельможність! Тільки я не знаю, хто ви такі?

– А чи знаєш ти Правду, якому ти очі колов?

– Знаю, знаю!..

Упав на коліна і благає:

– Прости мені, що я тобі накоїв!

– Дарма. Я і тобі раджу таке. Іди ось у цей ліс, вийдеш на стежку. Підеш тою стежкою і знайдеш струмочок. Промиєш очі і глянеш уздовж струмка – побачиш великого дуба. Залізь на нього і заночуй!

Кривда зробив усе так, як казав Правда. Злетілося гадюччя під дуба на ніч. Один каже:

– Я там бував!

Другий змій каже:

– Я ось там бував!

А третій каже:

– А я, брате, що тоді казав, так те все і зробилося: хтось знайшовся такий, що дізнався про все. Чи не сидить, брате, тут хто на дубі, чи не підслухає він, що ми розповідаємо?

Узяв зміїло і заліз на дуба.

– Еге, брате! То це ти тут сидиш і все підслуховуєш, що ми кажемо!

Хапнув його за комір і скинув з дуба.

Будь ласка, залиште свій відгук!

grin LOL cheese smile wink smirk rolleyes confused surprised big surprise tongue laugh tongue rolleye tongue wink raspberry blank stare long face ohh grrr gulp oh oh downer red face sick shut eye hmmm mad angry zipper kiss shock cool smile cool smirk cool grin cool hmm cool mad cool cheese vampire snake excaim question

Відгук буде опублікований після перевірки модератором :)

Ви можете увійти під своїм логіном або зареєструватися на сайті.

(обов'язково)