Перлинка (таджицька казка)

***

Перлинка (таджицька казка)

Жило колись двоє сусідів: один багатий, а другий убогий. У багача великий двір, розкішні будівлі, садок і ставок, табуни, отари та ще багато всякого добра.

Поралися коло худоби й по господарству кілька наймитів і слуг. І ще мав заможний сусіда три вродливі дружини.

А в бідака лише стара хатина на невеличкому подвір’ї та якесь там злиденне збіжжя. Ходив він на поденщину, заробляв мізерні гроші, з того й жили вони з дружиною та маленьким синочком.

Одного вечора бідак прийшов виморений з роботи й сидів на тапчані, сьорбав пісну юшку.

Раптом у ворота постукали, і на подвір’я зайшов сусідів наймит. Привітався й мовив:

– Тебе кличе хазяїн. Піди, каже, й мерщій приведи його до мене.

– Навіщо я здався твоєму хазяїнові? – спитав бідак.

– Не знаю, ніби хоче тобі щось важливе сказати.

Убогий знехотя підвівся і подавсь до багача.

Той лежав на тапчані поверх шовкових ковдр і попивав чай.

Молодий слуга розтирав йому волохаті й грубі, мов колоди, ноги.

– Ходи-но сюди, сусіде,– озвався багач до бідака.– Ніколи ти до нас не заходиш, нічого не просиш у мене, хоч знаю, тобі не з медом живеться.

– Кожен живе, як може,– відповів убогий.

– Ти дуже гордий чоловік! – скривився багач, – Однак сядь біля мене.

Бідак сів скраєчку на тапчан.

– Хочу тебе щось розпитати,– почав заможний сусіда.– Ти ж знаєш, у мене всього доволі, хіба що пташиного молока немає. Але й дня не минає без клопоту. Ні радості тобі, ні втіхи. Ледачі слуги гнівлять мене, псують мені кров, за що мушу їм прочухана давати. А гризні моїх огудних жінок кінця-краю нема, тільки лементовище й чути. Мене одне дивує: ти такий убогий, не маєш навіть тисячної частки того, що є в мене, а дома в тебе спокій і лад. Жодного разу я не чув, щоб ви сварились чи жінка твоя плакала, наче нема у вас чим журитися. Мало того, часто-густо чую у вашому дворі сміх. Скажи, чого воно так?

Перлинка (таджицька казка)

– Ми й справді ніколи не сваримось. Я не цураюся ніякої роботи. Жінка це знає й щиро піклується про мене. Вона й сама до роботи вдатна, хазяйновита. За це і я її шаную, ото й нема їй через що плакати. До того ж є в нас перлинка. Завжди, як випаде вільна хвилина, забавляємося з нею, втішаємося.

Багач відпустив бідака і глибоко замислився.

– Якщо одна перлина так потішає моїх сусідів, то я куплю три й забавлятиму ними своїх жінок.

Другого дня він купив три перлини, приніс додому, сів на тапчан, покликав своїх дружин, дав кожній по одній і сказав:

– Сядьмо кружка й позабавляймося.

Старша дружина глянула на свій подарунок, тоді зиркнула на подарунки інших дружин. Їй здалося, що її перлина дешевша. Середульша й молодша дружини так само подумали про свої подарунки. Отож через заздрощі вони зчинили такий рейвах, аж хата ходором пішла.

Багатій розлютився, відлупцював жінок і, сумний, подався до бідака. Ще з вулиці почув радісний сміх. Зайшов на подвір’я й побачив, що сусід із жінкою милуються своїм дворічним синочком, забавляються з ним. І невимовно раді з того.

– Я купив три перлини, та вони не принесли мені щастя,– обізвався багатій. – Навпаки, через них тільки пересварилися мої жінки. Яка ж то у вас перлина, що ви нею не можете натішитися.

– Ех, сусіде, сусіде! – озвався бідак. – У нас не та бездушна коштовність, про яку ви кажете. Наша перлинка – дорогенький наш синочок, якого ми любимо дужче за все. Хіба може бути на світі щось дорожче й краще за дитятко?

Нічого не відказав на те багатій, тільки похнюпився й подався додому.

Залиште свій відгук!

grin LOL cheese smile wink smirk rolleyes confused surprised big surprise tongue laugh tongue rolleye tongue wink raspberry blank stare long face ohh grrr gulp oh oh downer red face sick shut eye hmmm mad angry zipper kiss shock cool smile cool smirk cool grin cool hmm cool mad cool cheese vampire snake excaim question

Відгук буде опублікований після перевірки модератором :)

Ви можете увійти під своїм логіном або зареєструватися на сайті.

(обов'язково)