Пастушок (словенська казка)

***

Пастушок (словенська казка)

Одного літнього дня в Істрії біля моря малий хлопець пас корів та кілька овець і кіз.

Було вже після полудня, і немилосердно пекло сонце. Раптом хлопчина помітив три гарні дівчини, що спали на м’якій траві. Це були чарівниці-віли, красуні, яких рідко коли й побачиш, і одна на одну подібні, що й не розрізнив би. Вони лежали тихенько й начебто спали солодким сном. А пастушок і гадки не мав, хто вони такі. Думав, що то звичайні собі дівчата – ходили по сонцю, втомилися, прилягли відпочити й заснули.

«Але ж сонце їх обпалить,– подумав хлопець.– Шкода їх, у них такі гарні личка! Треба зробити їм затінок».

Недовго думаючи, пастушок виліз на липу, що росла неподалік, наламав крислатого гілля й повтикав його коло дівчат.

Скоро віли прокинулися, посідали. І почали дивуватися та питати одна одну, хто це такий добрий, що подбав про них. Насправді ж вони самі все знали, бо віли ніколи не сплять, вони тільки вдають, ніби їх зморює сон. А запитували, бо хотіли побачити, чи хлопчина буде хвалитися своїм добрим вчинком, чи ні.

Пастушок мовчав. Навіть навпаки, хотів відійти від них далі, бо їхнє волосся сліпило його: воно блищало, наче щире золото. Та віли стояли вже біля нього – від них не втечеш. І почали запитувати його, який подарунок він хоче за те, що захистив їх од палючого сонця. Але хлопець не смів нічого просити. «Подумаєш, що я таке зробив, щоб нагороду правити за те?»

Віли хотіли подарувати йому чарівний гаманець, у якому ніколи не переводяться золоті дукати. Та хлопець відмовився: навіщо йому золото, коли він має що їсти, у що вдягнутися? А гратися жовтими кружальцями? Та вже краще гасати з телятами й козами – це принаймні живі істоти.

Віли збагнули, що він любить мати справу з худобою, і сказали йому:

– Коли ввечері гнатимеш свою черідку додому, то за собою від моря почуєш дзеленькання всяких дзвіночків, але не озирайся аж до самого села.– Це сказали й зникли.

Тільки тепер хлопчина здогадався, що то були не звичайні собі дівчата, а прудкі чарівниці-віли.

Тим часом сонце все нижче хилилося до моря. Надходив вечір. Т пастушок зібрав свою черідку та й погнав додому. Що ближче він підходив до села, то все більше лунало теленькання й дзенькання за його спиною. А хлопчина й забув, що йому віли казали. Коли вже був на півдорозі додому, то й оглянувся, цікавий знати, хто ж це жене за ним стільки худоби. І побачив, як із моря вслід за його черідкою виходять вівці, корови, кози. Але щойно він обернувся, худоба перестала виходити з води.

Додому він пригнав тільки цю череду, яка була вже на суші. А якби хлопчина пам’ятав, що віли йому наказували, то мав би незмірно багато худоби. Але й цього йому було досить. Худобою, яку подарували віли, він ще й поділився зі своїми бідними сусідами – і вони були йому вдячні.

Будь ласка, залиште свій відгук!

grin LOL cheese smile wink smirk rolleyes confused surprised big surprise tongue laugh tongue rolleye tongue wink raspberry blank stare long face ohh grrr gulp oh oh downer red face sick shut eye hmmm mad angry zipper kiss shock cool smile cool smirk cool grin cool hmm cool mad cool cheese vampire snake excaim question

Відгук буде опублікований після перевірки модератором :)

Ви можете увійти під своїм логіном або зареєструватися на сайті.

(обов'язково)