Очеретяна Шапка (англійська казка)

***

Очеретяна Шапка (англійська казка)

Жив колись багатий, чоловік, і було у нього три доньки. От заманулося йому дізнатися, чи справді вони його люблять. І запитує він старшу доньку:

– Скажи, як ти мене любиш, донечко?

– Як життя своє! – відповіла та.

– Це добре, – каже він. І запитує середню: – А ти як мене любиш, донечко?

– Над усе на світі! – мовила вона.

– Дуже добре, – каже він. І запитує молодшу: – А ти ж як мене любиш, моя голубко?

– Я люблю тебе так, як м’ясо любить сіль, – відповіла наймолодша донька.

Розгнівався батько.

– Значить, ти мене зовсім не любиш, – вирішив він. – А якщо так, то геть із мого дому!

Батько виштовхав її й зачинив на нею двері.

Пішла дівчина з-перед очей. Надибала болото, нарвала очерету і сплела собі накидку з каптуром. Загорнулась у неї, щоб заховати своє небідне вбрання, й пішла далі. Нарешті дісталася вона якогось будинку.

– Чи не потрібна вам служниця? – запитала.

– Ні, – відповіли їй.

– Мені нікуди йти, – проситься дівчина. – Я робитиму все, що накажете, без платні.

– Що ж, – відповідають їй, – якщо хочеш чистити казани і мити каструлі, залишайся!

І вона лишилась. І оскільки нікому не сказала, як її звати, то прозвали дівчину Очеретяна Шапка.

Якось сусіди справляли великий бал, і »сім слугам дозволили подивитися на знатних вельмож. Але Очеретяна Шапка мовила, що дуже втомилась й лишилася вдома.

Та тільки-но всі пішли, вона зняла спою очеретяну накидку й каптур, вмилась і теж рушила на бал. І повірите, була найпривабливіша на балу!

І треба ж тому статися, що син її хазяїна теж прийшов на бал. Він одразу закохався в Очеретяну Шапку і цілий вечір танцював лише з нею.

Наприкінці балу Очеретяна Шапка непомітно зникла. І коли всі інші служниці повернулися, вона вже накинула на себе очеретяну накидку і вдала, що спить.

А вранці служниці розповідали:

– Що вчора було на балу! Приїхала туди молоденька леді – гарна, багато вбрана! Наш молодий хазяїн очей з неї не зводив!

– От би мені хоч глянути на неї! – відповідає Оче-ретяна Шапка.

– Так у чому ж річ! Сьогодні ввечері знову бал, вона, мабуть, теж приїде.

Та коли настав вечір, Очеретяна Шапка знову сказала, що стомилась і залишається вдома. Але не встигли слуги за собою двері зачинити, як вона зняла з себе очеретяну накидку, вмилась і мерщій на бал.

Молодий хазяїн вже її очікував. І знову танцював, не зводячи очей, тільки з нею. А наприкінці балу Очеретяна Шапка непомітно вийшла і побігла додому. Коли ж служниці повернулись, вона вже встигла накинути на себе очеретяну накидку і вдала, що спить.

Наступного дня служниці розповіли:

– Ой, Очеретяна Шапко, якби ти побачила ту леді! Вона знову була на балу. А наш молодий хазяїн очей з неї не зводив.

– Ну, що ж, – каже Очеретяна Шапка, – я б не проти глянути на неї.

– То пішли з нами. Сьогодні ввечері знову бал! Вона, напевне, буде!

Та коли настав вечір, Очеретяна Шапка знову сказала:

– Я дуже стомилась. Якщо хочете, ідіть, а я лишуся вдома.

Тільки-но вони вийшли, як дівчина скинула свою очеретяну накидку, вмилась і поспішила на бал.

Молодий хазяїн був безмежно радий. Він знову танцював з нею і очей не зводив. Цього разу він запитав, як її звати, звідки вона родом, але вона не відповіла. Тоді він подарував їй перстень і сказав, що помре з нудьги, якщо більше її не побачить.

І все ж наприкінці балу Очеретяна Шапка знову непомітно зникла. Коли служниці повернулись, вона вже встигла накинути на себе очеретяну накидку і вдала, що спить.

А зранку служниці їй розповідали:

– От бачиш, Очеретяна Шапко, не пішла вчора з нами, а тепер уже ніколи не побачиш тієї леді. Балів більше не буде!

– Шкода, мені так хотілось її побачити! – відповіла Очеретяна Шапка.

А молодий хазяїн, у кого тільки міг, розпитував, де поділася Очеретяна Шапка, та все даремно. Він так за-нудьгував, що захворів, зліг у ліжко, навіть їсти перестав.

– Зваріть молодому хазяїну вівсяної каші, – наказали кухарці.

Кухарка одразу взялася варити кашу. А в цей час до кухні зайшла Очеретяна Шапка.

– Що ти вариш? – запитала вона.

– Кашу для молодого хазяїна, – відповіла кухарка. – Може, хоч ложечку з’їсть. А то ще помре, нудьгуючи за своєю красунею.

– Дай-но я зварю! – попросила Очеретяна Шапка.

Кухарка погодилась і Очеретяна Шапка сама зварила вівсянку для молодого хазяїна. А коли кашу налили в тарілку, вона крадькома вкинула у неї перстень, той, що їй на балу подарував молодий хазяїн.

От віднесли кашу хворому. Він з’їв й на дні тарілки побачив свій перстень.

– Покличте до мене кухарку! – наказав він.

Кухарка піднялася.

– Хто варив кашу? – запитав молодий хазяїн.

– Я, – сказала неправду та, злякавшись.

Він глянув на неї і каже:

– Ні, не ти! Скажи правду, хто її варив? Тебе ніхто не каратиме.

– Коли так, – зізналася кухарка, – її готувала Очеретяна Шапка.

– Покличе до мене Очеретяну Шапку! – наказав він.

От прийшла Очеретяна Шапка.

– Це ти варила мені кашу? – запитує юнак.

– Я, – відповідає вона.

– А у кого ти взяла цей перстень? – запитує він.

– У того, хто мені його дав! – відповідає дівчина.

– Хто ж ти?

– Зараз побачиш!

І вона зняла з себе очеретяний одяг і постала перед ним у всій своїй красі.

Ну, звісно, юнак швидко одужав, і вони вирішили обвінчатися. Весілля зібралися справити на славу, отож і гостей накликали звідусюди. Запросили і батька Очеретяної Шапки (дівчина й досі не зізналася юнакові, хто вона й звідки).

І ось, перед самим весіллям, пішла вона до кухарки й наказала:

– Коли готуватимеш м’ясні страви, в жодну не клади солі!

– Вийдуть же несмачні, – заперечила кухарка.

– Нічого, – сказала Очеретяна Шапка.

– Гаразд, не солитиму, – погодилася та.

Настав день весілля. Після вінчання гості сіли за столи. Та коли почали їсти м’ясні страви, то вони виявилися несолоними і такими несмачними, що їх не можна було їсти. А батько Очеретяної Шапки покуштував усе й раптом розплакався.

– Що з вами? – запитує його молодий хазяїн.

– Була у мене донька. Якось я запитав її, як вона мене любить. І вона відповіла:"Як м’ясо любить сіль". Ну, я вирішив, що вона мене зовсім не любить, і прогнав її з дому. А тепер бачу, що вона любила мене найдужче. Та, мабуть, її вже немає на світі.

– Тату! – вигукнула Очеретяна Шапка і кинулася до батька.

Відтоді всі вони зажили щасливо.

Будь ласка, залиште свій відгук!

grin LOL cheese smile wink smirk rolleyes confused surprised big surprise tongue laugh tongue rolleye tongue wink raspberry blank stare long face ohh grrr gulp oh oh downer red face sick shut eye hmmm mad angry zipper kiss shock cool smile cool smirk cool grin cool hmm cool mad cool cheese vampire snake excaim question

Відгук буде опублікований після перевірки модератором :)

Ви можете увійти під своїм логіном або зареєструватися на сайті.

(обов'язково)