Неслухняний горобець (таджицька казка)

***

Неслухняний горобець (таджицька казка)

Було це чи ні, та жили колись двоє нерозлучних друзів: крук та горобець. Разом ходили гуляти, гостювали один в одного, а вже коли, бувало, знайде котрийсь яку поживу, відразу ділиться з приятелем.

Цілу весну, літо й пів-осені нічим вони не журилися. Пурхали від саду до саду, ласували виноградом і сливами, шовковицями та абрикосами, ловили мух і коників.

Та от минула тепла пора, повіяло холодом. Крук і каже горобцеві:

– Любий приятелю, уже студеніє, незабаром підуть дощі, а там і сніг, треба нам подбати про житло. Збудуймо разом хижку, й буде нам затишно й тепло.

– Навіщо мені морочитися з тою хижкою? – відказує горобець,– Заб’юся в якусь шпарку й безтурботно відлежуся до весни.

– Твоя воля,– мовив крук,– Коли не хочеш, я собі хижку сам поставлю.

Крук узявся до роботи, а горобець літав безтурботно, аж поки настала зима.

Того року лютували морози, випало багато снігу.

Горобець літав від покрівлі до покрівлі, а місця, де б можна було хоч трішки погрітися, не знаходив. Куди не кинеться, скрізь мороз дошкуляє. Нарешті не витримав і подався до крука просити, аби прихистив його в своїй хижці.

– Ти мій приятель,– каже крук,– але ти не схотів працювати разом зі мною, тож я хижку збудував лише для себе, удвох ми в ній не помістимося.

А горобець як заплаче та заголосить:

Неслухняний горобець (таджицька казка)

– Хай буде довгий твій вік, друже-круче, щоб ніколи ти лиха не знав, пожалій мене, пусти до своєї хижки! Не послухав я тебе, тепер каюся.

Пусти, бо задубію на морозі.

– Що ж, заходь уже! – каже крук. – Однак сам зараз пересвідчишся, що двом нам ніде буде лягти. Та нічого вже з тобою не вдієш, залазь мені під лапи та й спи,– мовив господар.

Заліз горобець крукові під лапи, а заснути не міг, бо кігті, мов колючки, вп’ялися йому в тіло.

Колючки ви, колючки,

Кігті твої – колючки.

Покололи мене вкрай,

Не засну, хоч пропадай.

– Коли так, то залазь мені під голову! сказав крук.

Горобець умостився під головою, але й тут було не краще.

Тепер уже дзьоб увіп’явся йому в шию. Довелося знов будити приятеля.

Ой колючка ти колючка,

Навіть дзьоб і той колючка.

Поколов мене украй,

Не засну, хоч пропадай.

– Більше місця нема. Хіба що в піч залазь, коли хочеш.

У піч горобець просунув тільки голову. До дзьоба йому набилося попелу. Знову будить приятеля:

Піч у тебе замала,

А до того ще й зола

Заморила мене вкрай,

Не засну, хоч пропадай.

– Гей, неслухняний горобче! – не витримав крук.– Хіба не чув ти приповідки, що за дурної голови ногам лихо? Отак і ти через свої лінощі сам тепер мучишся й мене мучиш. Спи і мені дай виспатися!

Та як не старався горобець, а заснути не міг. Нарешті не витримав й вилетів надвір.

Прокинувся вранці крук, вийшов з хижки, а неслухняний горобець задубів перед дверима. Заплакав він гірко за своїм давнім другом. Та що з того? І слізьми вже не зарадиш.

Залиште свій відгук!

grin LOL cheese smile wink smirk rolleyes confused surprised big surprise tongue laugh tongue rolleye tongue wink raspberry blank stare long face ohh grrr gulp oh oh downer red face sick shut eye hmmm mad angry zipper kiss shock cool smile cool smirk cool grin cool hmm cool mad cool cheese vampire snake excaim question

Відгук буде опублікований після перевірки модератором :)

Ви можете увійти під своїм логіном або зареєструватися на сайті.

(обов'язково)