Мудрий дідусь (бурятська казка)

***

Мудрий дідусь (бурятська казка)

Було це давно-давно, ще за тих часів, коли по монастирях-дацанах проживали жаднючі, пихаті, ледачі лами. У нашій місцині теж був такий дацан, а в ньому жили нероби лами. Жили, розкошували та людей дурили.

А найбільше пишалися серед них три товстуни. Вони скрізь вихвалялися між людьми своїм великомудрим розумом. «Нема,– в людей таких таємниць, яких ми не відгадали б!»

Отакі були пихаті лами!..

А в сусідньому улусі був собі один мудрий дідусь. Багато років він жив по правді, нікого не кривдив – і люди завжди ходили до нього за правдою. Пихатим ламам він не вірив і називав їх дурисвітами.

– Ви самі колись побачите, що немає в тих лам ані мудрості, ані крихти розуму! – казав дідусь своїм односельцям.

На велике свято саадан-сари люди з улусу запросили тих лам до себе в гості. Ну ж і зраділи товстуни!

– Бач, як шанують нашу мудрість! – згорда мовив перший – чванливий лама.

– А мені здається – там можна й грошенятами поживитися! – зрадів другий – загребущий.

– Ой же й наїмося там м’ясця! Ой же й поплескаємо по своїх пухких животах! – зрадів третій – ненажерливий.

Лами посідали на воза. За візника взяли хлопчика, який жив неподалік. Поки їхали, товстуни все вихвалялися один поперед одного.

– А пам’ятаєте, як я цілого барана ум’яв? – питав перший.

– А пам'ятаєте оту чорнооку дівчину, яку я в батьків украв? – запитував другий.

– А пам’ятаєте, які я грошики взяв за ліки з діда, що недавно помер? – хвалився третій.

Хлопчина тільки слухав та дивувався.

В улусі лам приймали з великою пошаною. їх поселили в окремій юрті, а коли почався банкет, усіх трьох – від старшого до наймолодшого – посадовили вряд на пухких подушках. Останнім сів хлопчина-візник.

І тут піднявся перший лама, чванливо надув щоки.

– Нема такого звичаю, щоб візник сидів на подушках! Хай сидить на твердому ослоні! – наказав він.

Хлопчик дуже зніяковів і схопився був з місця, але дідусь, що запросив гостей, зупинив його.

– Вибачайте, шановні лами,– сказав,– але у нас інший звичай! Ми всіх гостей садовимо на однакові місця!..

Чванливий лама кинув на старого недобрий погляд.

– Виходить,– спитав пихато,– живете, як каже народна приказка:

«У кожному улусі собаки по-своєму гавкають».

– Так, ламбгаю, так. Мудра це приказка. Недаремно сказано: «Так само, як на дні колодязя не варто шукати риби, так і в стародавніх словах годі знайти неправду...»

Лама, насупившись, знов глянув на старого.

– Ми з тобою бачимося вперше, а ти вже й сваритися починаєш!..

– Що ви, що ви,– каже дідусь,– навіть і не думайте такого, ламбгаю! То не я, то приказка вашу одіж шматує. А зараз будемо чай пити – всі прикрі слова забудемо...

Перше ніж принести чай, дідусь пороздавав усім гостям чотки – архі.

Пихатий лама почав перебирати їх та читати молитву. Другий навіщось почепив архі собі на шию, а третій – злодійкуватий – мерщій заховав їх за пазуху.

Тільки хлопчик-візник згорнув архі і поклав на стіл.

Потім гостям подали чай. І тут лами побачили, що в чашок опуклі денця. Вони не стоять на столі, падають. Ой, які незручні чашки! Чому такі незручні чашки?!

Обпікаючи руки й губи гарячим чаєм, лами насилу випили по одній чашці і більше пити не схотіли.

А дідусь, посміхаючись, припрошував:

– Ви ж з дороги, любі гості. Пийте чайок, будь ласка! Пригощайтеся, прошу вас!

Тільки хлопчина-візник сидів спокійненько й, не хапаючись, сьорбав чай. Він ставив свою чашку на стіл у кружечок з чоток, і вона не падала.

Усі в юрті нишком сміялися з невдачливих лам.

Надходив вечір. Перед гостями поставили столики, і лами з острахом чекали, що ж буде далі.

На кожен столик дідусь поставив іграшкового коня з сідлом і вуздечкою.

– Пригощайтеся, любі гості! Куштуйте м’ясну страву! Лами зовсім розгубились, але не хотіли показати це хазяям.

Та ось ненажерливий лама хутко відірвав кінське вухо й поклав V рота. Пожував, зморщився й виплюнув.

Мудрий дідусь (бурятська казка)

– Яке ж це м’ясо? Це ж тісто!

Другий лама згадав, що коли коня гнуздають, йому роззявляють рота. Він одірвав у свого коника верхню губу, та – лишенько! – вона теж була з тіста.

Лами спіймали облизня. Вони сердито перезирнулися й мовчали. Тільки хлопчик-візник сидів собі спокійненько. Він зняв із свого коника сідло з тіста й попону. Під ним була дірка. Занурив ложку всередину – а там смачна м’ясна страва! Хлопчик наївся досхочу.

А лами сиділи й слухали, як бурчать їхні голодні шлунки. Вони налагодились були їхати, але дідусь чемно вклонився їм і сказав отакі слова:

– Дорогі й шановні лами! У нас в улусі є один гість, який прибув здалека. Такий хороший гість, але чомусь усе мовчить. Чи не заговорить він у відповідь на ваше розумне слово? Погомоніть з ним, вельмишановні лами...

Лами неохоче попленталися слідом за дідусем з юрти. Вони йшли мовчки, боялись якогось нового жарту.

Гість, що про нього казав дідусь, стояв край дороги. Лами здалека почали йому кланятись, але він стояв нерухомо.

«Ну ж і чванливий гість!» – подумали про нього три товстуни.

Дідусь стежив за ними здалека. Коли лами повернулися, він спитав:

– Ну як, бачили ви нашого гостя? Побалакали з ним?

– Недобра людина ваш гість,– кажуть лами.– Мовчить і словом не озветься – чванливий дуже...

А хлопчик-візник каже:

– А я з ним побалакав. Гість сказав, що, як почалася зима, він спустився сюди згори, але навесні знов повернеться назад.

Дідусь міцно обняв розумного хлопчину. Адже гість, що з ним гомоніли лами, був... ніхто інший, як сніговик, одягнений у халат і шапку.

Юрта аж затрусилася від реготу – «вельмишановні», «премудрі» лами стали посміховиськом для всього улусу.

– З грізної хмари нема дощу, в уславлених лам, бачимо, немає розуму!

– Ситий кінь баским здається, а лами й нойони – премудрими. Ой, дарма здаються!

Отаке всі гукали в спини ламам, які чимдуж тікали від своєї ганьби.

* Саадан-сари – свято білого місяця.

* Ламбгай – шанобливе звертання до жінки.

Будь ласка, залиште свій відгук!

grin LOL cheese smile wink smirk rolleyes confused surprised big surprise tongue laugh tongue rolleye tongue wink raspberry blank stare long face ohh grrr gulp oh oh downer red face sick shut eye hmmm mad angry zipper kiss shock cool smile cool smirk cool grin cool hmm cool mad cool cheese vampire snake excaim question

Відгук буде опублікований після перевірки модератором :)

Ви можете увійти під своїм логіном або зареєструватися на сайті.

(обов'язково)