Мороз і вітер (коряцька казка)

***

Мороз і вітер (коряцька казка)

На березі моря жили два брати – Мороз і Вітер. Якось Вітер питає в Мороза:

– Послухай-но, мабуть, на всій землі немає нікого дужчого за нас із тобою?

– Мабуть, є!

– А хто?

– Сохолилан, Воронів син, і сам Ворон.

– Що ж він може зробити, коли я поллю водою, а ти заморозиш?

– Він перехитрить нас!

– Ану спробуймо!

Подув Вітер, зашуміло море, набігли хмари, і полив дощ, зірвалася хуртовина. Тундра обледеніла. Почали вимирати звірі й олені.

Побачив Сохолилан хуртовину і сховався в лісі. Лежить він у полозі і каже старшій доньці:

– Сходи, доню, поглянь, яка погода!

Вийшла дочка з яранги, підхопила її хуртовина й понесла. Послав Ворон середню доньку. Підхопила хуртовина середню доньку і понесла. Послав Ворон найменшу – і третю доньку понесла хуртовина.

Чує Ворон, як виє хурделиця, та й каже до жінки:

– Мабуть, гарна погода, я чую, доньки грають і співають.

Виглянула стара із яранги.

– Дивися, старий, немає доньок, їх, мабуть, Вітер поніс!

Вийшов Ворон надвір і закричав:

– Ага, он вони що роблять, он вони що роблять! Хочуть бути сильнішими за Ворона. Чо-чо-чо!

Надів старий штани. Підійшли до нього дві мишки. Він знову закричав:

– Чо-чо-чо!

Підійшли до нього два ведмеді – білий і чорний. Одяг старий кухлянку, загукав:

– Чо-чо-чо!

Підійшли до нього дві росомахи. Надів старий торбаз. Потім запряг двох мишок у байдару і поїхав до Вітра з Морозом.

Побачили Ворона Вітер з Морозом і почали сміятися: старий Ворон їде що-небудь канючити, доведеться дати все, що захоче,– все одно забере.

Прийшов Ворон у ярангу, а брати сміються й питають:

– Ну, де твій син Сохолилан? І де твої доньки?

– У мене все загинуло,– і син, і доньки, і ярангу мою кудись занесло, і їсти нічого. Мабуть, і ми із старою помремо!

А ввечері Ворон сказав господарям:

– Вночі не виходьте з яранги – у мене дуже злі собаки!

– Які собаки? – запитують брати. Розреготалися і сказали: – Старий зовсім з глузду з’їхав!

А той вийшов на вулицю і крикнув:

– Ну, мишки, ідіть в амбар до господарів, гризіть і точіть одяг, щоб до ранку тільки пилюка з нього лишилася! Ведмеді й росомахи, ви любите попоїсти. З’їжте всі їхні запаси.

Повернувся до яранги, а брати й питають:

– Ну як твої собаки?

Нічого не сказав Сохолилан.

Вранці старий Ворон що не побачить, те й просить.

Сміються брати: «Хай старий розважить душу, все одно нікуди не забере».

– Дайте мені ваші торбази й штани.

– Візьми.

Тягає Ворон одяг із яранги. А брати регочуть: «Тягни, старий, на свої нарти,– у тебе собаки великі, усе повезуть!»

Навантажив Ворон байдару, сів і гукнув на мишок. Рвонули вони байдару – тільки снігова курява знялася.

– Ти ба! Глянь-но, брате Вітер! – каже Мороз.

Ахнув Вітер, а тут і їхня череда оленів помчала слідом за Вороном. Побігли брати в амбар, а там сама потерть: ні їжі, ні одягу не лишилося.

– Бач,– мовить Мороз, – я ж казав, що він нас перехитрить! Що ж нам тепер робити? Ні в чому навіть на вулицю вийти! – І засіли брати в землянці.

А Ворон приїхав додому, зварив юшку із старезних кишок, поставив на нарти і поїхав до братів.

– Ну, як ви тут живете?

Мовчать брати. Тоді Ворон забив вихід із землянки, залишив тільки маленьку щілину.

– Може їсти хочете?

Брати давно голодні, попідставляли роти, та й відскочили з ошпареними губами

– Ну, іще хочете?

І почав Ворон лити в щілину.

Лив-лив і налив повну землянку. Просять брати змилуватись над ними.

– Ні, вас не можна випускати на волю, бо ви всіх людей і звірів занапастите в тундрі! – відповідає Ворон.

Ще й тепер, коли брати розсердяться, подмуть у щілину, зірветься хуртовина, але вже не така страшна, як раніше бувало.

Будь ласка, залиште свій відгук!

grin LOL cheese smile wink smirk rolleyes confused surprised big surprise tongue laugh tongue rolleye tongue wink raspberry blank stare long face ohh grrr gulp oh oh downer red face sick shut eye hmmm mad angry zipper kiss shock cool smile cool smirk cool grin cool hmm cool mad cool cheese vampire snake excaim question

Відгук буде опублікований після перевірки модератором :)

Ви можете увійти під своїм логіном або зареєструватися на сайті.

(обов'язково)