Маша і ведмідь (російська казка)

***

Маша і ведмідь (російська казка) Жили собі дід і баба. У них була внучка Маша. Зібралися раз дівчатка в ліс по гриби та по ягоди. Кличуть із собою й Машу.

– Дідусю, бабусю,– каже Маша,– пустіть мене в ліс з подружками!

Дід і баба кажуть:

– Іди, тільки від подруг не відставай, а то заблудишся.

Прийшли дівчатка в ліс, почали збирати гриби та ягоди. От Маша – деревце за деревце, кущик за кущик – і відійшла геть-геть од подруг.

Почала вона гукати, почала їх кликати, а дівчатка не чують, не обзиваються.

Ходила, ходила Маша лісом – зовсім заблудилася. Зайшла вона в далеку глушину, в самі хащі. Дивиться – стоїть хатинка. Постукала Маша в двері – не відповідають. Торгонула вона дверима, а вони й відчинилися.

Увійшла Маша в хатину, сіла коло вікна на лаві. Сидить і думає: «Хто ж тут живе? Чому нікого не видно?..»

А в тій хатині жив величезний ведмідь. Тільки його тоді дома не було.

Повернувся ведмідь увечері, побачив Машу, зрадів.

– Ага,– каже,– тепер не пущу тебе! Будеш у мене жити. В печі топитимеш, кашу варитимеш, мене годуватимеш.

Посумувала Маша, погорювала, та нічого не вдіє. Стала вона жити у ведмедя в хатині.

Ведмідь на цілий день піде в ліс, а Маші наказ дає – нікуди без нього з хати не виходити.

– А якщо підеш, однаково піймаю і тоді вже з'їм!

Почала Маша думати, як їй від ведмедя втекти. Кругом ліс, в який бік піти – не знає, спитати немає в кого...

Думала вона, думала і придумала.

Приходить одного разу ведмідь з лісу, а Маша й каже:

– Ведмедю, ведмедю, пусти мене на один день у село: я бабі та дідові гостинця понесу.

– Ні,– каже ведмідь,– ти в лісі заблукаєш. Давай гостинці, я їх сам однесу.

А Маші того тільки й треба! Напекла вона пиріжків, дістала великий-превеликий короб і каже ведмедеві:

Ось дивись: я в цей короб покладу пиріжки, а ти однеси їх дідові та бабі. Та гляди: короб по дорозі не відкривай, пиріжків не виймай. Я на дубок вилізу та за тобою слідкуватиму.

– Гаразд,– відповідає ведмідь,– давай короб!

Маша каже:

– Вийди на ґаночок, подивися, чи не йде дощик!

Тільки ведмідь вийшов на ґаночок, Маша зараз же залізла в короб, а на голову собі таріль з пиріжками поставила.

Повернувся ведмідь, бачить – короб готовий. Підняв собі на спину і пішов у село.

Йде ведмідь поміж ялинами, суне ведмідь поміж берізками, в ярочки спускається, на пагорбки підіймається.

Ішов-ішов, втомився й каже:

– Сяду на пеньок, З'їм пиріжок!

А Маша з короба:

– Бачу, бачу! Не сідай на пеньок, Не їж пиріжок! Неси бабуні, Неси дідуні!

– Диви, яка окаста,– каже ведмідь,– все бачить!

Узяв він короб і пішов далі. Ішов-ішов, ішов-ішов, спинився, сів і каже:

– Сяду на пеньок, З'їм пиріжок!

А Маша з короба знову:

– Бачу, бачу!. Не сідай на пеньок, Не їж пиріжок! Неси бабуні, Неси дідуні!

Здивувався ведмідь:

– От яка хитра! Високо сидить, далеко бачить!

Підвівся і пішов скоріше.

Прийшов у село, знайшов будиночок, в якому дід і баба жили, і давай з усієї сили стукати у ворота:

– Стук-стук-стук! Відмикайте, відчиняйте! Я вам від Машеньки гостинців приніс.

А собаки почули ведмедя й кинулись на нього. З усіх дворів біжать, гавкають.

Злякався ведмідь, поставив короб біля воріт, дременув у ліс.

Вийшли дід і баба до воріт. Дивляться – короб стоїть.

– Що тут в коробі? – питає бабуня.

А дідусь підняв кришку, дивиться – і очам своїм не вірить: в коробі Маша сидить, живісінька, здоровісінька.

Зраділи дідусь та бабуня.

Кинулись Машу обіймати, цілувати, розумницею називати.

Будь ласка, залиште свій відгук!

grin LOL cheese smile wink smirk rolleyes confused surprised big surprise tongue laugh tongue rolleye tongue wink raspberry blank stare long face ohh grrr gulp oh oh downer red face sick shut eye hmmm mad angry zipper kiss shock cool smile cool smirk cool grin cool hmm cool mad cool cheese vampire snake excaim question

Відгук буде опублікований після перевірки модератором :)

Ви можете увійти під своїм логіном або зареєструватися на сайті.

(обов'язково)