Лукавий лис (таджицька казка)

***

Лукавий лис (таджицька казка)

Один лис був страшенний розбійник – майже всіх курей у селі пожер. Тих, що лишилися, люди тримали по хатах. Лисові не стало чого їсти, і він аж перепався від голоду.

Отож уночі вліз через димар в одну хату, але як не винюшкував, ніякої поживи не знайшов. Хотів був вилізти назад, та так охляв, що не втримався й шубовснув у велику макітру з фарбою. Вискочив звідти, глянув на себе, а його руда шерсть стала синя-синя. Роззирнувся довкола, загледів чотки, прихопив їх із собою й з горем пополам вибрався надвір.

Вранці прийшов фарбований лис до млина, сів у кутку й перебирає чотки, вдаючи з себе побожного.

Аж ось мірошник випустив невеличкий табунець курей, що вбереглися від лисових пазурів. Півень упізнав лукавого звіра, попередив курей, щоб були пильні, а сам обережно підступив до нього.

– Гей, лисе, чого ти лукавиш?! – гукнув півень.

– Не кажи так, півнику, я став мусульманином і оце зібрався йти на прощу,– ввічливо озвався лис.

Півень задумався, а тоді й мовить:

– Якщо ти не дуриш, то й я піду з тобою на прощу.

– Чого б я мав тебе дурити. Ось бачиш, яке на мені вбрання, а ось і чотки.

Повірив півень і рушив з лисом у дорогу. Ідуть вони, йдуть, коли це прямо з-під ніг у них випурхнув перепел і заволав:

– О лукавий лисе, обдурив півня й ведеш, аби з’їсти його!

Лис мовчки заходився перебирати чотки, а півень став захищати свого попутника:

– Не смій такого казати! Хіба не бачиш, що це правовірний мусульманин. Ми обоє йдемо на прощу.

Перепел принишк і вже заговорив інакше:

– Якщо ти кажеш правду, то й я подамся з вами.

Ідуть вони вже втрьох. Аж ось назустріч їм одуд:

– Півню й перепеле, чого це ви йдете з оцим лукавим лисом, хочете, щоб він поїв вас?

Лис і на цей раз промовчав, а ті двоє взялися його захищати:

– Не згадуй колишнього! Хіба не бачиш, що він з чотками і вбрання схимницьке Ми йдемо з ним на прощу.

– Коли так, то й я піду з вами,– сумирно мовив одуд.

І пішли вони далі вчотирьох. І застала їх ніч у степу. Страшно зробилося птахам:

– Якщо заночуємо тут, знайде нас хижий звір і поїсть.

А лис їм на те:

– Тут неподалік стоїть моя хатина, ходімте переночуємо.

Прийшли вони до лисової хатини. Лис їх перших у хату пропустив, за ними зайшов, сів під дверима та й каже:

– Ану потіште мене якоюсь оповідкою.

А птахи йому:

– Самі нам щось розкажіть, ви ж господар.

Тоді лис звернувся до півня:

– Ану, півнику, починай перший.

– Е ні, ви нас сюди привели, ви й починайте, – одказав півень.

– Коли вже так наполягаєте, мушу почати,– лукаво мовив лис.– А скажи, півню, чому ти серед ночі горлаєш і не даєш іншим спати?

Похнюпив півень голову:

– Не кажіть більше нічого, краще одразу мене задушіть. Така, видать, моя проща.

Накинувся лис на півня, задушив, обпатрав і з’їв. «О, де й сила взялася, а то хоч пропадай з голоду», – подумав лис, облизався й звернувся до перепела:

Лукавий лис (таджицька казка)

– А скажи-но, перепеле, чого, коли мусульманин прошкує собі, ти вифуркуєш у нього з-під ніг і лякаєш його?

– Скажіть краще, що ви й мене хочете з’їсти, як півня,– мовив на те перепел.

Умолов лис і перепела.

«Тепер і моя черга настала», – подумав одуд.

– Гей, одуде, а чого ти довбаєш дзьобом землю без дозволу шаріату? – озвався лис.

Та одуд не розгубився:

– Ви не маєте права з’їсти мене, доки цього не засвідчать. Я приведу двох свідків.

«Хай приводить своїх свідків, з’їм усіх трьох», подумав лис і сказав:

– Гаразд, приводь своїх свідків!

Випустив лис одуда, й той полетів. Летить, побачив мисливця з собакою. Сів неподалік, а собака до нього. Одуд відлетів і сів далі. Так і приманив собаку до лисової хатини.

Собака кинувся на лиса й почав душити. А одуд літає й гукає:

– Оце перший мій свідок.

Невдовзі надійшов і другий свідок – мисливець, і спустив з лукавого лиса фарбовану шкуру.

* Мусульманин (від арабського «муслім» – відданий, покірний богові Аллахові) – той, хто сповідує мусульманство, або іслам,– релігійно-правову систему, що виникла на початку VII ст. серед арабів; араби завойовували інші народи й насильно обертали їх у мусульман.

* Шаріат – правові норми й правила поведінки мусульман.

Будь ласка, залиште свій відгук!

grin LOL cheese smile wink smirk rolleyes confused surprised big surprise tongue laugh tongue rolleye tongue wink raspberry blank stare long face ohh grrr gulp oh oh downer red face sick shut eye hmmm mad angry zipper kiss shock cool smile cool smirk cool grin cool hmm cool mad cool cheese vampire snake excaim question

Відгук буде опублікований після перевірки модератором :)

Ви можете увійти під своїм логіном або зареєструватися на сайті.

(обов'язково)