Лісова бабуся (Брати Ґрімм)

***

Лісова бабуся (Брати Ґрімм) Якось проїжджала одна бідна служниця із своїми панами через темний ліс; і ось коли вони знаходилися у самій його середині, вискочили раптом із лісових хащ розбійники і повбивали всіх, кого вдалося їм схопити. І загинули всі,– тільки одна дівчина і встигла, вискочивши зі страху з карети, сховатися за деревом. Коли розбійники пішли зі своєю здобиччю, вона вийшла з-за дерева й побачила, яке лихо трапилося. Заплакала вона гіркими слізьми й каже: «Що ж мені тепер, бідній, робити? Не знаю я, як мені, з лісу вибратися, адже тут жодної живої душі не знайти, мабуть доведеться мені з голоду загинути». Ось пішла вона шукати дорогу, але знайти її не змогла, а між тим уже настав вечір. Сіла вона під деревом, віддавши себе на волю Господню, і вирішила так тут і сидіти, нікуди не йти, що б там не сталося. Ось сидить вона, і раптом прилітає до неї білий і голубок, тримаючи в дзьобі маленький золотий ключик. Поклав він їй ключик у руку й сказав:

 – Бачиш, он стоїть велике дерево, є у ньому замочок, ти відімкни його цим ключиком, і знайдеш там багато всякої їжі, і не доведеться тобі тоді голодувати.

 Підійшла дівчина до дерева, відчинила його тим ключиком і знайшла в маленькій мисочці молоко та білий хліб; накришила вона його в молоко, поїла і випила, наїлася досита і каже:

 – Час уже такий, що курки на сідало сідають, я втомилася, ось час би й мені теж лягти в своє ліжко.

 І прилетів знов білий голубок, і приніс у дзьобі золотий ключик, і сказав:

 – Відчини он те дерево, і знайдеш ти в ньому собі ліжко.

 Відімкнула вона дерево і знайшла хороше, м’яке ліжко. Помолилася вона Богові, щоб охороняв він її вночі, лягла й заснула. Прилітає вранці втретє голубок, приносить їй знов ключик і каже:

 – Відімкни оте дерево, і знайдеш ти в ньому сукню.

 Відчинила вона дерево і знайшла в ньому шиті золотом та прикрашені дорогоцінними каменями сукні, яких не знайдеться у жодної королівни. Так і жила вона там деякий час, і прилітав кожного дня голубок і давав їй усе, що було їй потрібно; і було то тихе, хороше життя.

 Але прилетів якось голубок і питає:

 – Чи згодна ти мені зробити одну послугу?

 – Так, я охоче зроблю тобі послугу, – сказала дівчина.

 І сказав тоді голубок:

 – Я поведу тебе до невеликої хатинки, ти увійди в неї і побачиш там біля вогнища бабусю. Вона скаже тобі «добрий день», але ти їй не відповідай, щоб вона не робила. По праву руку від неї будуть двері, ти відчини і увійди в кімнату. Буде лежати там багато різних каблучок, і будуть серед них розкішні каблучки з виблискуючими каменями, але ти їх не чіпай, а вибери собі саму просту й принеси її до мене якомога скоріше.

 Пішла дівчина до хатинки, підійшла до дверей, бачить – сидить там бабуся; здивувалася вона, побачивши дівчину, і каже:

 – Добрий день, дитя моє. – Але та їй нічого не відповіла і пішла прямо до дверей.

 – Ти куди? – крикнула стара, схопила її за спідницю й хотіла було її стримати. – Це мій дім, сюди проти моєї волі ніхто входити не. сміє.

 Але дівчина, не сказавши ні слова, вирвалася у неї з рук і увійшла прямо в кімнату.

 І лежало там на столі багато різних каблучок, вони сяяли та виблискували; і стала дівчина ритися в купі, шукаючи найпростішу, але таку вона знайти ніяк не могла. Ось шукає вона каблучку і раптом помічає, що бабуся виходить крадькома з кімнати, тримаючи у руках пташину клітку. Підійшла тоді дівчина до неї, взяла у неї з рук клітку, підняла її, подивилася, бачить– сидить у ній пташка і тримає в дзьобі просту каблучку. Узяла дівчина ту каблучку, зраділа, кинулася з хатинки бігти, думаючи, що ось-ось прилетить за каблучкою білий голубок; але він усе не прилітав. Притулилася тоді дівчина до дерева і стала білого голубка чекати. Ось стоїть вона біля дерева, і стає воно раптом гнучким і схиляє вниз гілки. І раптом обвилися гілки навколо неї, і стали вони руками; озирнулася вона, бачить – обернулося дерево в прекрасного юнака, він пригорнув її, ніжно цілуючи, і сказав:

 – Ти звільнила мене від закляття і від влади баби, злої відьми. Вона обернула мене в дерево, але кожного дня я бував по кілька годин білим голубом, і доки каблучка була у неї, я не міг повернути свою людську подобу.

 І звільнилися від злих чар і його вірні слуги й коні, що були теж обернені на дерева, – і стояли вони тепер поряд із дівчиною. А потім поїхали вони до нього в королівство, адже був той юнак королевичем, і одружилися вони і стали жити й поживати в радості.

Залиште свій відгук!

grin LOL cheese smile wink smirk rolleyes confused surprised big surprise tongue laugh tongue rolleye tongue wink raspberry blank stare long face ohh grrr gulp oh oh downer red face sick shut eye hmmm mad angry zipper kiss shock cool smile cool smirk cool grin cool hmm cool mad cool cheese vampire snake excaim question

Відгук буде опублікований після перевірки модератором :)

Ви можете увійти під своїм логіном або зареєструватися на сайті.

(обов'язково)