Лисиця та їжак (болгарська казка)

***

Лисиця та їжак (болгарська казка)  Побратались їжак і лисиця. Відтоді так і повелося: де їжак, там і лисиця, де лисиця, там і їжак – завжди разом.

  От якось лисиця каже їжакові:

  – Куме їжаче, ходімо виноград їсти!

  – То й ходімо, кумо лисице. Але, по правді, трохи мені страшно, бо я бачив погані сни.

  – Е, який ти, куме їжаче! Чого тобі боятися, коли я з тобою? Хитрощів у мене скільки хочеш. А хіба ти, куме їжаче, не знаєш якої хитрості?

  – Я, кумо лисице, знаю тільки три і бережу їх про чорний день.

  – Добре, добре,– сказала лисиця,– іди вже за мною. Треба буде, то я щось придумаю.

  От і подалися побратими до виноградника. Залізли й смакують грона. Так ходили вони від куща до куща, вишукували найсолодші грона, і лисиця попалася в пастку. Господар натерпівся торік од лисиць, і цього року, ще й грона не дозріли, поставив пастку. Бачить лисиця, що непереливки, і кричить:

  – Ой, куме їжаче! Швидше одненьку хитрість, бо загину.

  – Як, кумо лисице? У тебе повно хитрощів, а ти у мене просиш! Я знаю тільки три.

  – Багато знала, куме, але всі забула; скажи мені одненьку!

  – Ну,– сказав їжак,– коли прийде господар, ти прикинься мертвою. Він вивільнить тебе з пастки, поб’є трохи і відкине вбік, щоб забрати, як повечоріє. А більш нічого не придумаю.

  Їжак утік з виноградника. Прийшов господар, побачив спійману лисицю і сказав: «А, ледащо! Довго тебе шукав, але зловив нарешті! Буде господині кожух із твого хутра. Ось стривай, кину тебе вбік, а як прийде вечір, заберу». Копнув її ногою, витяг із капкана й відкинув геть. А лисиця тільки того й чекала. Ледве він відійшов трохи, схопилась на ноги. Вибігла з виноградника і глузує з господаря: «А що, буде господині кожух?»

  – Ат,– сказав той,– попадеш ти мені ще в руки!

  Трохи згодом знову каже лисиця їжакові:

  – Гайда, куме їжаче, по виноград!

  – Забула, посестро, недавнє? – спитав їжак. – Чи мало ще тебе господар почухрав?

  – Та вже ходімо!

  Пішли. Тільки залізли у виноградник, лисиця знову попалася в пастку.

  – О, куме їжаче, кінець мені! Одненьку хитрість!

  – Ну, кумо лисице, було в мене три – одну тобі сказав; як скажу тобі ще одну, що мені лишиться, коли попаду і я в біду?

  – Благаю тебе, куме!

  – Ну,– мовив їжак,– як прийде господар, ти знову прикинься мертвою. Він тебе візьме, понесе додому і кине або на сходи, або на полицю, щоб узяти ножа й тебе оббілувати. Тоді ти по драбині шусть!

  Вчинила лисиця так, як навчив її їжак. Прийшов господар, побачив її мертву, вдарив абияк і сказав: «Тепер ти вже від мене не втечеш!» Увечері взяв лисицю і пішов додому. Ще з воріт став гукати:

  – Господине, господине, іди швидше, приніс тобі хутро на кожух!

  Кинув лисицю на сходи, а сам пішов по ножа, щоб її оббілувати.

  Вийшла господиня подивитись, що там за кожуха господар приніс.

  Зиркнула туди-сюди, заглянула в кошик, принесений з виноградника, – нема ні шкури, ні волосини.

  – Ох господарю, брехня мене хвостом ударила!

  – Та що ти кажеш? Хіба нема на сходах?

  – Іди подивись,– відказала господиня.

  – Ат, знову втекла, ледащо! – мовив господар.

  А лисиця ще стояла за воротами і глузувала з нього: «Чого ти хочеш найбільше? Щоб я тобі попалась до рук?»

  – Ну, та ще попадешся мені до рук, ще попадешся,– сказав господар,– а тоді вже казатимеш!

  Минув день, другий, і лисиця знову каже їжакові:

  – Гайда знову, куме, до виноградника!

  Бідолаха їжак не хотів, але – що вдієш – погодився, щоб не образити посестри. Як прийшли на виноградник, бачать – обкопав господар його глибоким ровом. Лисиця здалеку розігналась і перескочила, а їжак стрибнув і впав у рів.

  – Ой, кумо лисице,– закричав він,– єдину хитрість, а то я пропав!

  – Ех, куме, багато знала, але всі забула!

  – Коли так,– мовив їжак,– іди хоч попрощаємось і поцілуємось, бо нема вже мені порятунку.

  Лисиця нахилилась, а їжак, замість цілувати, вчепився їй зубами в писок. Аж ось господар іде. Лисиця побачила його та ну тікати. І їжака несе! Вона біжить, господар женеться слідом, лається: «То тікала наївшись, а тепер тобі мало, з мішком прийшла красти! Не попадайся мені більше до рук!»

  – Е,– сказала лисиця,– як зловиш мене, тоді й казатимеш.

  І втекла.

Будь ласка, залиште свій відгук!

grin LOL cheese smile wink smirk rolleyes confused surprised big surprise tongue laugh tongue rolleye tongue wink raspberry blank stare long face ohh grrr gulp oh oh downer red face sick shut eye hmmm mad angry zipper kiss shock cool smile cool smirk cool grin cool hmm cool mad cool cheese vampire snake excaim question

Відгук буде опублікований після перевірки модератором :)

Ви можете увійти під своїм логіном або зареєструватися на сайті.

(обов'язково)