Лисиця та рак (Н. Забіла)

***

Лисиця та рак (Н. Забіла)

Десь жила собі лисичка,

тим відома між звірят,

що була у неї звичка

глузувать з усіх підряд.

Глузувала із сороки,

що у неї білі боки.

Насміхалася з жука –

в нього роги, як в бика.

А ведмідь, мовляв, незграба,

а кабан – гладкий, як жаба,

а у зайця – куций хвіст,

а їжак – малий на зріст,

у кози – негарні роги,

а у чаплі – довгі ноги,

а сова – сліпа удень,

і усі – дурні як пень.

– А сама я гарна, ловка,

славлюсь я на всі ліси.

Хвіст у мене – наче з шовку,

незрівнянної краси.

Я швидка, метка, розумна,

у палаці б жить мені!

А на вас – дивитись сумно,

простачки непоказні!..

Вихвалялася без міри

та лисиця кожну мить –

аж в усьому лісі звірі

вже не знали, що й робить!

Хоч би хто набрався духу,

щоб покласти край цьому,

щоб провчити цю хвастуху

й добре висміять саму!

Якось вийшла ця лисиця

прогулятися в байрак.

Раптом бачить: по травиці

до струмочка лізе рак.

От вона до нього скаче

й починає глузувать:

– Ех ти, раче-небораче,

тільки й вмієш рачкувать!

Рак на це, підвівши клешні,

каже: – Не займай мене!

Ще побачать всі тутешні,

хто кого пережене.

А лисиця знов сміється:

– От розвага для звірят!

Ну й змагання розпочнеться:

я – вперед, а ти – назад!

– Я готовий до змагання! –

рак відказує не в жарт. –

В цьому ж місці завтра зрання

разом вийдемо на старт!

Тут почули цю розмову

метушливі горобці

і негайно слово в слово

рознесли в усі кінці.

Збіглись звірі до байраку,

в лісі гомін шелестить:

– Та невже ж старому раку

перегнати пощастить?!

Кожен лізе, де видніше,

дехто б’ється об заклад,

а ведмідь умови пише,

щоб змаганню дати лад:

«Бігти з пагорка до мосту,

по мосту через струмок,

а тоді на гору просто,

де стоїть ото пеньок».

Дзвонить білочка у дзвоник.

Все затихло, й під кінець

сірий зайчик – майстер гонок –

підіймає прапорець.

– Приготуйсь! Команду слухай!Лисиця та рак

Починаймо! Раз, два, три!.. –

І лисиця тут щодуху

вмить помчалася з гори.

Мчить, мов лине над землею,

до струмочка!.. Через міст!..

І не зна, що рак клешнею

учепився їй за хвіст!

Ось пеньок!.. Аж дух спинився...

Круть хвостом на всім скаку! –

Рак одразу відчепився

і сидить вже на пеньку!

– Ти вже тут?.. – руда говорить,

ледве стримуючи злість,

та мерщій назад, під гору!

Ну, а рак – ізнов за хвіст!

Прибігає... Поруч з нею –

глядь! – і рак уже сидить,

ще й грозиться їй клешнею,

перед натовпом ганьбить.

– Що, – питає всім на втіху, –

будеш рака поважать?! –

Глядачі кругом від сміху

просто покотом лежать.

Аж гарчить лиса від злоби:

– Нумо знову, якщо так!

В другий раз догнати спробуй!

– Хоч у третій! – каже рак.

Вслід лисиці знову лине

регіт, оплески і свист,

а вона ні на хвилину

не оглянеться на хвіст!

Вдруге, втретє і вчетверте!..

І до того гра дійшла,

що лисиця напівмертва

впала й ноги простягла.

– Щоб тепер не насміхалась,

так і треба! – каже рак.

І веселий сміх та галас

розляглись на весь байрак.

Будь ласка, залиште свій відгук!

grin LOL cheese smile wink smirk rolleyes confused surprised big surprise tongue laugh tongue rolleye tongue wink raspberry blank stare long face ohh grrr gulp oh oh downer red face sick shut eye hmmm mad angry zipper kiss shock cool smile cool smirk cool grin cool hmm cool mad cool cheese vampire snake excaim question

Відгук буде опублікований після перевірки модератором :)

Ви можете увійти під своїм логіном або зареєструватися на сайті.

(обов'язково)