Лисиця на полюванні (таджицька казка)

***

Лисиця на полюванні (таджицька казка)

Жив колись лев. А при ньому лисиця. Лев завжди ходив на полювання, а лисиця поїдала залишки здобичі. І хоч була вона сита й гладка, однак у глибині душі заздрила господаревій силі та вправності.

А одного разу таки не витримала й сказала:

– О славетний богатирю, ви такий спритний мисливець! Чи не навчили б і мене свого ремесла, аби я не вешталася марно лісом, а полювала, як ви.

– Що ж, коли хочеш вчитися, придивляйся, як я це роблю,– відказав лев і узяв лисицю з собою на полювання.

Коли вони стали на пагорбі, лев сказав:

– Поглянь, чи не видно якоїсь живності?

Лисиця вибралася на самий вершечок горба, роззирнулася довкола і сповістила:

– Бачу табун кобил з лошатами!

– Отут ми й пополюємо! – зрадів лев і почав готуватися до нападу.

– Які в мене очі? – спитав у лисиці.

– Червоні-червоні,– відказала та.

– Яка в мене грива? – спитав знову.

– Настовбурчена! – відповіла лисиця.

– А хвіст мій тугий?

– Тугий, немов канчук!

Лев схопився з місця, кинувся до табуна, підім’яв під ноги лоша й роздер.

Лисиця тільки облизалася.

– Ну, бачила? – спитав лев.

– Еге, бачила,– відказала йому, – не така то вже складна річ оте полювання!

Наступного дня відпросилася вона в лева й сама подалася полювати. Іде собі, йде, а назустріч їй заєць.

– Ходи-но послужиш мені на полюванні,– каже йому,– а здобич удвох їстимемо!

– Якби-то так було! Я вже третій день і рісочки в роті не маю,– мовив заєць і побіг за лисицею.

Дійшли вони до того самого пагорба, де вчора полював лев. Лисиця спинилася й каже:

– А вибіжи-но, зайцю, на вершечок та глянь, чи не видно якоїсь живності.

Вибрався заєць на пагорб, зирк туди, зирк сюди та й каже:

– Бачу табун кобил з лошатами!

Лисиця стала готуватися до нападу.

– Ану глянь, очі мої червоні чи ні?

– Ні, не червоні! – відповів заєць.

Кажи, що червоні! – гримнула на нього лисиця.

– Червоні, червоні,– відказав мимохіть заєць.

– Тепер глянь, яка шерсть у мене на шиї!

– Така, як і була,– мовив заєць.

– Кажи, що настовбурчилася, мов дріт,– гримнула знову.

– Настовбурчилася, мов дріт,– повторив заєць.

– Хвіст мій тугий? – спитала.

– Ні, висить, як і висів.

– Кажи, що тугий, немов канчук, – зарепетувала лисиця й побігла до лошати.

Та кобила одразу помітила її й так лигнула копитом, що тій аж голова тріснула, а очі запливли кров’ю.

– Отепер очі в тебе почервоніли,– сказав заєць.

Лисиця, конаючи, роззявила широко рота й ледве дихала.

Шерсть у неї на шиї стала сторч.

– І шерсть уже настовбурчилася,– мовив заєць.

Лисиця сконала, так і не навчившись лев’ячого ремесла.

Будь ласка, залиште свій відгук!

grin LOL cheese smile wink smirk rolleyes confused surprised big surprise tongue laugh tongue rolleye tongue wink raspberry blank stare long face ohh grrr gulp oh oh downer red face sick shut eye hmmm mad angry zipper kiss shock cool smile cool smirk cool grin cool hmm cool mad cool cheese vampire snake excaim question

Відгук буде опублікований після перевірки модератором :)

Ви можете увійти під своїм логіном або зареєструватися на сайті.

(обов'язково)