Лев та мудра кішка (таджицька казка)

***

Лев та мудра кішка (таджицька казка)

Владарював колись над звірами лев. Жорстокий був, щодень кількох зводив із світу. Стали нарікати бідолашні звірі:

– Що ж це за падишах! Замість піклуватися мешканцями свого краю, він трощить-пожирає нас.

І ось зібралися всі звірі докупи та й ухвалили звільнити лева від царювання.

Змушений був лев никати цілими днями без поживи. Так охляв, що почало з пащі тхнути. Якось загледів він верблюда, покликав до себе та й каже:

– Ох, знемігся я. Ану понюхай, чим воно в мене з пащі тхне?

Верблюд нюхнув і аж скривився:

– Ху-ух, смердить, наче сім дохлих ослів.

Розлютився лев на верблюда за такі слова. Заволав, позгукував усю звірину й каже:

– Як був падишахом над вами, то всі ви мене вшановували. Та ось занедужав і питаю верблюда, що воно за напасть у мене, а він одказує, що в мене з пащі смердить сімома дохлими ослами. То якої ж кари треба на цього огудника за таку тяжку образу, скажіть мені?

Звірі мусили визнати, що нема на верблюда іншої кари, окрім смерті. І подалися вони по домівках, а лев та верблюд лишилися удвох. Порішив лев верблюда й живився його м’ясом якийсь там час. А далі знову довелося голодувати. Став лев думати, кого б ще ошукати. Аж ось на очі йому потрапив слон.

Кличе його лев до себе й питає:

– Чогось мене хвороба напала. А понюхай, чим воно тхне з пащі?

Нюхнув слон та и згадав верблюда і, аби не поплатитися, як той, життям, надумав сказати таке:

– Ох і пахне, чистісінько трояндовою олією!

– Ах ти ж брехуне! Та ти мусиш за це поплатитися!

Знову поскликав він усіх звірів та й рече їм:

– Хоч ви мене й позбавили владарювання, та в мене лишалися гордість і честь. А цей слоняка верзе брехливі лестощі, назвав мій голодний дух пахощами! То я й питаю вас, як покарати його за такий злочин?

Слонова брехня була явнісінька, тож звірі ухвалили скарати його на смерть. І лишився лев зі своєю узаконеною жертвою сам на сам, і надовго вистачило йому слонятини.

Лев та мудра кішка (таджицька казка)

Отак час від часу закликав лев до себе звірів, питав, чим пахне В нього з пащі, й за лестощі або огуду чинив над ними розправу. Отак, не будучи падишахом, він мав цілковиту владу над усією звіриною.

Аж ось трапила йому на очі кішка. Прикликав лев її до себе й загадує пащу понюхати й сказати, чим пахне.

А кішка й одказує:

– Уже десять років живу на світі, а й досі не доводилося нікому пащі нюхати, навіть не знаю, як це робити. Отож не можу нічого певного сказати й про запах.

Отак голодний лев упіймав облизня. А мудра кішка не тільки собі життя врятувала, а й інших навчила, як уникнути смерті.

Зовсім охляв кровожерний лев. Бачить, до загину йдеться, тож став благати звірів:

– Я переродився після такого тяжкого посту. Тепер зарікаюся живитися звіриною.

Зважте на моє зарікання й знову визнайте мене своїм падишахом.

Звірі порадилися й згодилися мати над собою володаря, але за умови, що лев не позбавлятиме життя своїх підданців, інакше вони самі вчинять над ним розправу.

Отак лев знову став падишахом. А невдовзі з’їв коня. Дізналися про це звірі, мерщій зібрались на раду й стали судити свого падишаха. Заходився лев благати їх, закаювався важити на життя своїх підданців. Та звірі вже не слухали його, а ухвалили розшматувати лева. Як узялися гуртом, то владаря наче й не було.

І запанував у тому краї лад і спокій. І кожен уволив свою добру волю.

Будь ласка, залиште свій відгук!

grin LOL cheese smile wink smirk rolleyes confused surprised big surprise tongue laugh tongue rolleye tongue wink raspberry blank stare long face ohh grrr gulp oh oh downer red face sick shut eye hmmm mad angry zipper kiss shock cool smile cool smirk cool grin cool hmm cool mad cool cheese vampire snake excaim question

Відгук буде опублікований після перевірки модератором :)

Ви можете увійти під своїм логіном або зареєструватися на сайті.

(обов'язково)