Кукурудзинка (таджицька казка)

***

Кукурудзинка (таджицька казка)

Була собі кукурудзинка. Сиділа вона в мішку разом з багатьма іншими кукурудзинками, чекала весни й мріяла: «Настане весна, мене посадять у землю, я викину пагінчик, зав’яжу зернятка, ті наллються соком, достигнуть, і буде їх багато-багато, цілий світ».

Але одного дня її разом з іншими зернятками зачерпнули з мішка й замість того, щоб посадити в землю, висипали в розпечений казан смажитися.

Казан дуже розпікся, зернята порум’яніли й почали лускати. Наша кукурудзинка теж розпашілася й подумала, що коли ще хоч на мить зостанеться в казані, то геть засмажиться і пропаде. Треба негайно вирватися звідси. Вона підскочила, випала з казана додолу й покотилася на вулицю.

Та лишень мовила на радощах: «Я вільна!», побачила її жа ринка з печі й гукнула:

– Кукурудзинко, ти куди?

– Я врятувалася від смерті, а тепер подамся у широке поле, туди, де чисте повітря і вдосталь води,– одказала кукурудзинка.

– Візьми й мене з собою,– попросила жаринка,– бо коли я тут лишуся хоч на мить, то геть зітлію.

– Що ж, ходімо,– мовила кукурудзинка.

Зраділа жаринка, сяйнула вогнем, вистрибнула з печі, й вони покотилися собі.

Котилися так, котилися, доки не угледіла їх соломинка.

– Кукурудзинко й жаринко, куди це ви так дружно прямуєте?

– Ти нас питаєш? – озвалася жаринка.– Ми втекли від видимої смерті. Тепер хочемо знайти якесь гарне місце й там оселитися.

– Візьміть і мене з собою! – стала благати соломинка.–

Як не візьмете, мене заметуть і викинуть на смітник або в піч, чи ще якесь лихо мені заподіють.

– Гаразд, ходімо з нами,– погодилися кукурудзинка з жаринкою, й усі рушили далі.

Кукурудзинка з жаринкою котяться, а соломинка підстрибує. Отак ідуть вони, весело гомонять, аж це трапився їм струмок. Вода в ньому хлюпотіла й вигравала на сонці. Наші мандрівники спинилися й стали радитися.

– Як нам перейти цей струмок? – спитала соломинка.

– Ходімо берегом, може, місток трапиться,– радить жаринка.

– Та ні! – заперечила кукурудзинка.– Навіщо нам шукати містка, коли й так перейти можна? Ти, соломинко, ляж поперек струмка замість кладки, а ми з жаринкою перейдемо по тобі на той бік, відтак і тебе перетягнемо. Соломинка погодилася й лягла упоперек струмка.

Кукурудзинка вмить перекотилася на другий бережок. А жаринка стала на цьому бережку й замислилася.

– Ти що, злякалася? – дорікнула їй кукурудзинка.– Я й не думала, що ти така боягузка. Якби була знала, то нізащо не взяла 6 тебе в товариство.

Жаринці соромно зробилося від тих слів, вона вся спаленіла.

– Ні, кукурудзинко, я не боягузка! – одказала й ступила на соломинку-кладку.

Та лишень докотилася вона до середини струмка, як соломинка спалахнула і обидві опинились у воді. Бідолашна жаринка одразу зашипіла й погасла, а залишки соломинки понесла течія.

Страшно стало кукурудзинці, заплакала вона гірко.

– Ой, нетямуща я, не подумала як слід і занапастила своїми докорами друзів.

Після того вже нічого їй не хотілося, і вона залягла в землю.

Настала осінь, усе живе позавмирало на зиму. Струмок скувало кригою. Та як пригріло весняне сонце, крига скресла, струмок зажебонів. З землі повитикалася молода травичка, зійшли васильки та імбирець, зацвіли червоно й жовто квіти. А там, де лежала кукурудзинка, виткнувся кукурудзяний пагінець. Він щодня підростав, доки не виросло ціле стебло. На стеблі зав’язалося кілька качанів. На качанах наливалися соком зернятка. Зернятка достигли, й кожному з них передалася пам’ять тієї кукурудзинки, що втекла з казана, пам’ять про її друзів – жаринку й соломинку.

Минуло багато років. Обабіч струмка розпросторився кукурудзяний лан, і кожне кукурудзяне зернятко зберігало пам’ять кукурудзинки-прародички.

Будь ласка, залиште свій відгук!

grin LOL cheese smile wink smirk rolleyes confused surprised big surprise tongue laugh tongue rolleye tongue wink raspberry blank stare long face ohh grrr gulp oh oh downer red face sick shut eye hmmm mad angry zipper kiss shock cool smile cool smirk cool grin cool hmm cool mad cool cheese vampire snake excaim question

Відгук буде опублікований після перевірки модератором :)

Ви можете увійти під своїм логіном або зареєструватися на сайті.

(обов'язково)