Королевич, який нічого не боявся (Брати Ґрімм)

***

Королевич, який нічого не боявся (Брати Ґрімм) Жив собі якось королевич, не хотілося йому більше запишатися вдома у свого батька, а так як він нічого не боявся, то подумав: «Піду я по білому світу мандрувати, і не нудно мені буде, та й надивлюся я на різні дивні речі». Попрощався він зі своїми батьками і пішов від них, і йшов усе прямо з ранку до самого вечора, і було йому все одно, куди шлях веде. Сталося так, що підійшов королевич до дому одного велетня; втомився він і сів біля дверей відпочити. Став королевич роздивлятися на всі боки і раптом помітив у дворі велетня іграшку: були дві величезні кулі і кеглі в зріст людини. Невдовзі з’явилося у королевича бажання пограти в ті кеглі, він розставив їх і почав збивати їх кулями, і коли кеглі падали, він голосно кричав від того, що було йому весело. Почув велетень шум, висунув голову у вікно й побачив людину; і була та на зріст, як всі люди, а однак грала в його кеглі.

 – Гей ти, кузько! – крикнув велетень. – Що це ти в мої кеглі граєш? Звідки в тебе така сила?

 Подивився королевич угору, оглянув велетня й сказав:

 – Ах ти, бовдур такий! Що ж ти думаєш, що у тебе одного тільки дужі руки? Я можу все, що захочу!

 Зійшов велетень униз, почав із здивуванням дивитись на гру в кеглі й сказав:

 – Якщо ти така сильна і смілива людина, то йди і принеси мені яблуко з дерева життя.

 – А навіщо воно тобі? – спитав королевич.

 – Це яблуко я хочу не для себе, – відповів велетень. – Є у мене наречена, це вона його вимагає. Ходив я, блукав немало по світу, але такого дерева відшукати ніяк не міг.

 – Уже я його відшукаю, – сказав королевич, – чого б мені це не коштувало!

 Каже велетень:

 – Ти думаєш, що так уже легко? Сад, де росте дерево, обнесений залізною огорожею, і лежать біля огорожі в рядок дикі звірі, вони несуть варту і нікого з людей туди не впускають.

 – Мене вони пропустять, – сказав королевич.

 – Так, але якщо ти й потрапиш у цей сад і побачиш на дереві яблуко, то це ще не значить, що ти його зможеш зірвати: висить перед ним кільце, і той, хто захотів би дістати і зірвати яблуко, повинен спочатку просунути в нього руку, а це ще нікому не вдавалось.

 – А мені вдасться! – сказав королевич.

 Попрощався він із велетнем і рушив через гори і долини, поля та ліси, і прийшов, нарешті, до чарівного саду. Лежали навкруги нього звірі, але вони опустили голови вниз і спали. Вони не прокинулись і тоді, коли він до них підійшов і навіть коли через них переступив. Ось переліз королевич через огорожу і щасливо потрапив у сад. І росло там посередині дерево життя, і сяяли на гілках його червоні яблука. Він забрався по стовбуру нагору, хотів було простягнути руку за яблуком, раптом бачить: висить перед ним кільце, – він легко просунув у нього руку й зірвав яблуко. Але раптом кільце міцно стиснулося навколо руки, і тут королевич відчув, що могутня сила проникла в його жили. Він спустився з яблуком униз із дерева й не захотів перелізати через огорожу, взявся рукою за великі ворота, – і варто йому було тільки їх труснути, як вони з тріском відчинилися. Він вийшов із саду, але прокинувся лев, що лежав перед огорожею, і кинувся за королевичем, але не в дикій ярості, а пішов слідом за ним покірливо, як за своїм хазяїном.

 Приніс королевич велетню обіцяне яблуко і сказав:

 – Ось бачиш, дістати його мені було зовсім неважко.

 Зрадів велетень, що його бажання так швидко виконалося, поспішив до своєї нареченої і дав їй яблуко, яке вона вимагала. Але дівчина була та красива й розумна, вона не побачила на руці у велетня кільця й сказала:

 – Я тобі доти не повірю, що яблуко здобув ти, доки не побачу в тебе на руці перстень.

 Сказав велетень:

 – Для цього мені треба повернутися додому, я його тобі принесу. – Він думав, що кільце легко буде відняти силою у слабкої людини, якщо та не віддасть його по добрій волі.

 І ось став вимагати велетень у королевича перстень, але той відмовився.

 – Де яблуко, там повинен знаходитися і перстень, – сказав велетень, – не віддаси його по добрій волі, доведеться тобі через нього зі мною боротися.

 Довгий час боролися вони між собою, але велетень не міг нічого поробити з королевичем: чарівна сила перстня робила того могутнім. Тоді велетень схитрував і сказав:

 – Мені від боротьби стало парко, та й тобі, певне, теж. Давай викупаємося в річці й освіжимося, а потім почнемо знову.

 Королевич, не підозрюючи ніякої підступності, підійшов із велетнем до води; але зняв він разом із одежею і перстень з руки і стрибнув у ріку. Миттю схопив велетень перстень і кинувся бігти; але лев помітив злодія, кинувся за велетнем навздогін, вирвав із рук у нього перстень і приніс його назад своєму хазяїну. Сховався велетень за дубом, і коли королевич одягався, він напав на нього і виколов йому очі.

 І стояв тепер королевич сліпий, не знаючи, що йому робити. Підійшов до нього велетень, знов схопив його за руку, збираючись його кудись вести, і привів його на вершину високої скелі. Він залишив його там, а сам подумав: «Варто йому зробити кілька кроків, і він розіб’ється на смерть, і я зможу тоді зняти з нього перстень». Але вірний лев не покинув свого хазяїна, він міцно схопив його за одежу й відтягнув назад. З’явився велетень, хотів пограбувати мертвого, але побачив, що хитрість його не вдалася. «Невже не можна ні знищити таку слабку людину!» – подумав він, розлючений, про себе, схопив королевича і повів його знов іншим шляхом до урвища. Але лев помітив злий задум і допоміг хазяїну вибратися з біди. Коли велетень підвів сліпого зовсім близько до урвища, він випустив руку королевича і хотів залишити його одного, але лев штовхнув велетня, і той упав вниз і розбився.

 Вірний звір відтягнув свого хазяїна від краю урвища і привів його до дерева, де протікав прозорий, світлий струмок. Сів королевич біля струмка, а лев ліг поряд і лапою окропив йому обличчя. І тільки потрапило кілька краплин * королевичу в очі, як зміг він знов трохи бачити. І ось він помітив пташку, яка вдарилася об стовбур дерева, потім спустилася до струмка, викупалася в ньому і, не торкнувшись дерева, злетіла, немов до неї знов повернувся зір. Побачив королевич у цьому знак Божий, нахилився до води й обмив у ній обличчя. Коли він піднявся, очі його стали знов чисті й такі ясні, якими ще не були ніколи.

 Подякував королевич Богові за його велику милість і продовжував мандрувати по світу разом із своїм левом. Сталося якось, що прийшов він до замку. А був той замок зачарований, і стояла біля воріт замку діва, вона була струнка, і обличчя було у неї прекрасне, але вся вона була чорна. Вона заговорила з королевичем і сказала:

 – Ах, якщо б ти міг звільнити мене від злих чар!

 – А що ж я повинен для цього зробити? – спитав королевич.

 І відповіла діва:

 – Ти повинен провести три ночі у великій залі зачарованого замку, але ти не смієш допускати до свого серця страх. Якщо тебе почнуть мучити найжахливішими катуваннями і ти витримаєш, не промовивши ані звука, я буду звільнена від чар. Життя відібрати вони у тебе не посміють.

 І сказав тоді королевич:

 – Я не страшуся і з Божою допомогою спробую.

 І ось він весело вирушив у замок, і коли вже зовсім посутеніло, він сів у великій залі і став чекати. До самої півночі було тихо, але раптом піднявся великий галас, з усіх кутків і закутків з’явилися маленькі чортенята. Вони зробили вигляд, немов його не помічають, сіли посеред кімнати, запалили вогнище і влаштували гру. Якщо хто програвав, той казав: «Це неправильно, тут хтось знаходиться з чужих, це він винуватий, що я програв». А друге чортеня казало: «Стій, ось я до тебе з’явлюсь, гей ти, там за пічкою!» Крики ставали при цьому все сильніші й сильніші, і ніхто не міг би їх слухати без страху, але королевич продовжував сидіти зовсім спокійно, і страху в нього не було. Але ось, нарешті, чорти повскакували та накинулися на нього, і було їх так багато, що захищатися від них королевич не мав сил. Вони таскали його по підлозі, скубли, колотили, били й мучили, але він ні звука не проронив. На світанку вони зникли; але він так стомився, що був не спроможний навіть поворухнутися. І коли прийшов ранок, з’явилася до нього чорна діва, вона тримала в руках маленьку скляночку з живою водою і обмила його нею, і вмить він відчув, що всі болі зникли і його жили наповнилися свіжими силами.

 Вона сказала:

 – Одну ніч ти витримав удало, але є ще дві. Потім вона знов пішла. А коли вона відходила, він помітив, що ноги у неї стали білі.

 Наступної ночі чорти з’явилися знов і взялися за гру. Вони нападали на королевича? і били його значно сильніше, ніж минулої ночі, і все тіло в нього вкрилося ранами. Але від того, що він витримав усе мовчки, їм його довелося залишити. Коли зійшла ранкова зірка, з’явилася діва і зцілила його живою водою. А коли вона відійшла, він із радістю побачив, що вся вона стала білою.

 Залишилося йому витримати ще одну ніч, але то було найважче. Чортові привиди з’явилися знов.

 – А-а, ти ще тут! – закричали вони. – Зараз тебе будуть роздирати й катувати так, що : ти помреш.

 Вони кололи його і били, кидали в різні сторони, тягали за руки і за ноги, немов збираючись його розірвати. Але він усе витримав і звука не вимовив. Нарешті чорти зникли, а він лежав без пам’яті, не міг і поворухнутися, навіть очей не міг відкрити, щоб побачити діву, яка з’явилася до нього і окропила його живою водою. І вмить він позбувся всякого болю й відчув себе свіжим і бадьорим, немов тільки що прокинувся. Він відкрив очі і побачив діву, що стояла перед ним і була вся білосніжна й прекрасна, як ясний день. .

 – Уставай, – сказала вона, – і тричі змахни над порогом своїм мечем, і все буде звільнено від злих чар.

 І тільки він це зробив, – увесь замок був звільнений від чар, і виявилася діва заможною королівною. З’явилися слуги й сказали, що в залі вже накриті столи та подані блюда зі стравами. Сіли королевич з королівною за стіл, їли, пили разом, а ввечері вони відсвяткували весілля у великій радості.


== Читать на русском языке ==

Залиште свій відгук!

grin LOL cheese smile wink smirk rolleyes confused surprised big surprise tongue laugh tongue rolleye tongue wink raspberry blank stare long face ohh grrr gulp oh oh downer red face sick shut eye hmmm mad angry zipper kiss shock cool smile cool smirk cool grin cool hmm cool mad cool cheese vampire snake excaim question

Відгук буде опублікований після перевірки модератором :)

Ви можете увійти під своїм логіном або зареєструватися на сайті.

(обов'язково)