Клаповухий собака (естонська казка)

***

Клаповухий собака (естонська казка)

Були собі батько, дід, мати і син. Спершу помер батько, потім – дід. Перед смертю дід заповів онукові триста карбованців. Якось хлопець зібрався в місто й каже матері:

– Дай мені сто карбованців.

Мати дала, хлопець обійшов усе місто й зустрів чоловіка із клаповухим цуценям на руках. Той запропонував:

– Купи цуценя!

– За скільки?

– Сто карбованців.

Хлопець і купив цуценя. Коли приніс його додому, мати розсердилась:

– Ох і дурненький же ти! Сьогодні купив собаку, а завтра, може, кішку придбаєш!

Наступного дня хлопець зібрався до міста і знову попрохав у матері сто карбованців. Гроші дідові ще були, і мати не мала права їх не дати.

Йдучи містом, хлопчина зустрів чоловіка з кошеням за пазухою. Той запропонував:

– Купи кошеня!

– За скільки?

– Сто карбованців.

Хлопець і купив. Приніс кошеня додому, а мати ще більше розсердилась:

– Ти вже зовсім з глузду з’їхав! Учора купив собаку, сьогодні – кішку. А що завтра буде? Мабуть, якийсь перстень?

На третій день, узявши останні сто карбованців, хлопець пішов до міста. Там зустрівся йому чоловік із перснем на долоні і сказав:

– Купи цей перстень!

– За скільки?

– Сто карбованців.

Хлопець і купив.

– Це такий перстень,– пояснив чоловік,– що коли перекладеш його з руки в руку, то з’являться три чоловіки і виконають будь-яке твоє бажання.

Промайнули літа, хлопчина став юнаком. Якось він вийшов з хати, переклав перстень з руки в руку, і в ту ж мить з’явилося три чоловіки.

– Що ти хочеш?

– Хай постане тут палац небаченої краси!

Так і сталося.

– Зроби так, щоб неподалік текла річка,- побажала мати.

І враз потекла річка, а в ній повно риби й качок.

А далеко-далеко жив король, і в нього була донька, з якою хлопець жадав одружитися. Переклав він перстень з руки в руку і сказав, що хоче взяти королівну собі за дружину. За мить королівна опинилася в палаці. Пішли вінчатися.

Жених переклав перстень з однієї руки в другу й мовив:

– Коли йтимемо до церкви – хай обабіч дороги цвітуть яблуні, а коли будемо повертатися – щоб на них висіли стиглі плоди.

Як заманулося, так і сталося. Молодята весело зажили в чудовому палаці. Згодом королівна спитала свого чоловіка, як це він розбагатів. Той і пояснив, що має чудодійний перстень, розповів, як з ним поводитись.

І королівні забажалося роздобути дивний перстень.

Увечері чоловік зняв його. Коли він заснув, дружина взяла чудодійний перстень, переклала з руки в руку і сказала:

– Я хочу, щоб мій чоловік став бідний, як і раніше, а я повернулася туди, звідки мене взяли.

Прокинувся чоловік уранці – немає ні дружини, ні персня. А він знову живе в старій бідній хаті. Ще й до того король незабаром наказав кинути його у в’язницю.

Якось кішка сказала собаці:

– Чи ти знаєш, де наш господар? Його кинули до в’язниці. От якби дізнатися, де перстень!..

Кішка і клаповухий собака вирішили пробратися до свого благодійника. Вони прогребли яму під муром і пролізли до господаря. Той розповів тваринам, що перстень у королівни.

І вирушили собака та кішка на пошуки. Дісталися вони до королівського замку, зайшли на кухню, а там саме була дружина їхнього господаря. Кішка повчала собаку:

– Коли нас битимуть, не огризайся.

У кухні діти побили тварин і вигнали геть. А господиня дорікнула бешкетникам:

– Не бийте собаку й кішку, принесіть краще дров!

Собака одразу ж метнувся у двір і наносив до печі дров.

Господиня знову наказала дітям:

– Заметіть у хаті, та не чіпайте кішку!

Кішка почула це, схопила віник і підмела чистенько. Так їх залишили тут на ніч. Собака спав у кухні, а кішка пішла в кімнату. Вночі кішка побачила, що через світлицю біжить мишеня, і спіймала його. Мишеня стало благати:

– Кішечко, відпусти мене, я добре знаю, чого ти сюди прийшла. Я знаю, де перстень. На ніч королівна кладе перстень у рот. Я підкрадуся до неї, полоскочу хвостиком у носі, вона чхне, і перстень покотиться на підлогу.

Все так і сталося. Кішка миттю схопила перстень у рот, прибігла до собаки і вигукнула:

– Клаповухий, ходімо до в’язниці!

Йшли вони довго-довго. Та несподівано шлях мандрівникам перепинило море. На узбережжі вони посварились: адже кішка не вміла плавати, проте персня собаці не хотіла дати.

– У тебе широка паща, впустиш його в море.

– Ти вважаєш, що тобі господар миліший, ніж мені,– образився собака.

Що було робити? Віддала кішка перстень собаці, сіла йому на спину, і попливли вони через море. Аж клаповухий пес утомився, став важко дихати, роззявив рота – перстень і впав у море. Кішка так і вчепилася пазурами в собаку:

– Що тепер буде, клаповухий?.. Геть од мене! Я залишуся з рибалками, розкладатиму їм вогонь, а ти пливи, куди хочеш!

Узяли рибалки кішку до себе. А собака приніс хмизу, і йому рибалки дозволили бути біля них. Коли господиня ввечері почала чистити спійману рибу, кішка побачила, як із черева однієї рибини вона вийняла перстень і поклала на полицю під кухоль.

Кішка спритно схопила перстень, підкралася до собаки й сказала тихенько:

– Клаповухий, вирушаймо тепер берегом, я більше не віддам тобі персня!

Та собака й сам не хотів брати. Нарешті дісталися вони до в’язниці, пролізли під муром у вежу і віддали чудодійний перстень господареві. Чоловік переклав перстень з однієї руки в другу і звелів:

– Я хочу, щоб тюремна вежа розлетілася вщент, а люди вийшли на волю.

Так і сталося. Чоловік, собака й кішка повернулися додому. А там, як і раніше,– стара хата.

Господар переклав перстень з руки в руку і попрохав палац і королівну, але вже з іншого краю. Знову постав чудовий палац, чоловік одружився з королівною, і, можливо, живуть вони й досі.

Залиште свій відгук!

grin LOL cheese smile wink smirk rolleyes confused surprised big surprise tongue laugh tongue rolleye tongue wink raspberry blank stare long face ohh grrr gulp oh oh downer red face sick shut eye hmmm mad angry zipper kiss shock cool smile cool smirk cool grin cool hmm cool mad cool cheese vampire snake excaim question

Відгук буде опублікований після перевірки модератором :)

Ви можете увійти під своїм логіном або зареєструватися на сайті.

(обов'язково)