Кінь, що впіймав лева (киргизька казка)

***

Кінь, що впіймав лева (киргизька казка)

Мав селянин коня із зірочкою на лобі. Навесні кінь ходив у плузі, тягнув борону, восени

молов на тоці збіжжя, взимку возив на санях воду, словом, знаходилася для нього робота щодня. Але минули роки, Білозорий постарів, нічого вже робити не міг.

– Іди тепер своєю дорогою,– сказав йому господар та й вигнав у гори. Довелося звикати коневі до нового життя.

Одного разу зустрілася йому лисиця.

– Чого це ти вуха повісив? – питає.– Сумуєш, вигляд у тебе – гірше нікуди. Що за лихо спіткало тебе?

– Правду кажеш, лисичко, лихо, – поскаржився Білозорий. – Щедрість і скнарість, виявляється, в парі не ходять.

Скільки років я вірно служив господареві, а дослужився до того, що він безжалісно прогнав мене.

– Що ж ти думаєш робити тепер? Треба шукати якийсь вихід.

– Який там вихід,– похнюпився Білозорий.– Господар погодився б мене годувати хіба що тоді, якби я зловив і привів йому лева. Але де вже мені зробити таке!

Послухала лисичка коня та й каже:

– Я допоможу тобі, покладися на мене.

– Нехай буде по-твоєму.

– Зробимо так: лягай отут і відкинь копита, наче тобі вже кінець прийшов. А далі побачиш,– сказала лисичка і побігла.

Білозорий, поклавшись на долю, так і зробив. А лисичка недалечко й відбігла, зупинилася біля печери, де мешкав пристаркуватий лев.

– Здрастуй, леве! – гукнула вона. – Ти, напевне, голодний. Ходи зі мною, я нагодую тебе.

Лев кліпнув очима, позіхнув, широко роззявив пащу, неквапом виліз із печери і рушив услід за лисичкою. Коли ж угледів коня, що лежав, наче мертвий, кинувся до нього.

– Май терпіння,– зупинила його лисичка.– Кінь нікуди від нас не втече. А тобі треба берегти свою гідність. Негоже гризти кістки де заманеться. Забрав би коня додому и ласував би там досхочу.

– Як же я заберу його? – рикнув роздратований лев.

– Щось можна придумати. Зробимо так: я прив’яжу коня тобі до хвоста, а тоді вже тягни його, куди схочеш.

Пристав на таку пораду лев. Лисичка обернула його хвостом до коня, розправила довгий кінський хвіст й обережно зв’язала ним левові задні ноги. Не встиг той отямитися, як лисичка гукнула:

– Ну, Білозорий, тепер не гайся, коли маєш розум!

Ще й стьобнула коня через спину.

Білозорий миттю схопився на ноги та й поволік лева за собою. Той заричав так, що й казати годі: затремтіли скелі, захвилювались озера, а річки потекли назад.

Через гори й долини приволік Білозорий лева аж до хати свого господаря. Господар зрадів, коневі накидав сіна й більше ніколи не проганяв його з дому.

Будь ласка, залиште свій відгук!

grin LOL cheese smile wink smirk rolleyes confused surprised big surprise tongue laugh tongue rolleye tongue wink raspberry blank stare long face ohh grrr gulp oh oh downer red face sick shut eye hmmm mad angry zipper kiss shock cool smile cool smirk cool grin cool hmm cool mad cool cheese vampire snake excaim question

Відгук буде опублікований після перевірки модератором :)

Ви можете увійти під своїм логіном або зареєструватися на сайті.

(обов'язково)