Кейт-лускунчик (англійська казка)

***

Кейт-лускунчик (англійська казка)  Жили собі король з королевою. У короля була своя дочка, а в королеви – своя. Королева дочка звалася Енн, а королевина – Кейт. Енн була вродливіша, ніж Кейт, а проте зведені сестри любили одна одну, як рідні. Але королева зненавиділа падчерку за те, що та була гарніша за власну дочку, й вирішила зурочити її. Пішла вона до пташниці – а та вміла відьмувати – й загадує:

  – Зроби так, аби моя падчерка стала така бридка, щоб усі аж відверталися від неї.

  Пташниця погодилася.

  Рано-вранці королева будить Енн:

  – Піди, голубонько, в долину до пташниці. Принеси свіжих яєць на сніданок.

  Дівчина пішла. Але, йдучи через кухню, побачила на столі шкуринку хліба. Взяла її та й з’їла.

  Приходить до пташниці й просить у неї яєць, як загадано. Пташниця каже:

  – Підніми накривку з отого-он казана і зазирни туди.

  Дівчина так і зробила, проте нічого з нею не сталося. Тоді пташниця сердито пробурчала:

  – Іди додому та перекажи мачусі, щоб краще замикала комірчину з харчами.

  Повертається дівчина додому і до королеви: пташниця те й те переказувала. Королева зрозуміла, що падчерка чогось перехопила, виходячи з дому.

  Назавтра королева знову посилає Енн до пташниці. Цього разу сама вивела дівчину за двері, щоб та нічого не встигла з’їсти. Проте дорогою Енн побачила селян – вони збирали на полі горох. А вона була привітна до всіх і ласкава, тож зупинилася з ними побалакати. Селяни дали їй жменю гороху, і вона з’їла його, йдучи.

  Приходить Енн до пташниці, а та знову загадує:

  – Підніми накривку з он того казана і зазирни туди.

  Енн підняла накривку, зазирнула, проте й цього разу з нею нічого не сталося. Пташниця розсердилася й мовила:

  – Перекажи мачусі, що без вогню казан не закипить.

  Дівчина прийшла додому і переказала ці слова.

  На третій день королева сама повела Енн до пташниці. Цього разу, коли дівчина зняла накривку з казана, її гарненька голівка спала з плечей, а замість неї виросла овеча голова.

  Королева повернулася в палац рада-радісінька. Але дочка її, Кейт, жахнулася, як побачила, що сталося з сестрою. Дістала вона шмат тонкого полотна, замотала ним голову бідолашної Енн, узяла її за руку, і пішли вони удвох світ за очі шукати щастя-долі.

  От ідуть вони, йдуть і доходять до якогось замку. Постукала Кейт у двері, проситься переночувати.

  – Я, – каже, – з хворою сестрою.

  Впустили їх. Виявилося, це королівський замок. У того короля було двоє синів. Один із них заслаб на якусь хворобу. Лежить зовсім немічний, звівся нінащо і вже на ладан дихає. І ніхто не знає, що то за хвороба і звідки вона взялася. А ще одна дивна річ: хто залишався з королевичем доглядати його вночі, той зникав безслідно. Тож король оголосив, що дасть капшук срібла тому, хто просидить із його хворим сином цілу ніч. Кейт була дівчина хоробра, тож вона й каже:

  – Дозвольте, я посиджу з королевичем.

  До півночі все було гаразд. Коли ж годинник на замковій вежі видзвонив дванадцяту, принц підвівся, ніби й хвороби не було, вдягнувся й зійшов униз. Кейт рушила слідом за ним, але він наче й не помітив її. Принц попрямував до стайні, осідлав коня, погукав свого пса, скочив у сідло, а Кейт – смілива душа – скочила теж і сіла позад нього. Поїхали вони до зеленого лісу. А там стежка через гущавину . Кінь скаче далі й далі, ліщинове гілля б’є Кейт по обличчю, а вона рве на ходу горіхи і складає у фартух. Підскакали до зеленої гори. Спинив королевич коня.

  – Горо, горо, відчинися та впусти мене, мого коня і мого пса.

  А Кейт:

  – І дівчину, що позаду сидить.

  Гора відразу розчахнулася, і перед ними постала простора, яскраво освітлена зала. В’їхали вони туди, королевича відразу оточили прегарні феї і повели його танцювати. А Кейт сховалася за дверима. Минула година: королевич танцює й танцює. Танцював, аж доки зовсім знесилів і впав на канапу. Феї почали обмахувати його віялами. Королевич опритомнів і – знову танцювати.

  Аж ось заспівав півень. Королевич – притьмом до коня, скочив у сідло і гайда додому. Ну, а Кейт і собі скочила позад нього. Приїхали в замок, королевич упав у ліжко, лежить як неживий

  Приходять зранку король із королевою. Кейт сидить біля коминка, горіхи лускає. Каже їм:

  – Цілу ніч королевич спочивав спокійно. Але просидіти з ним іще одну ніч не хочу. Хіба що ви пообіцяєте капшук золота.

  Ті погодилися.

  Друга ніч минула так само, як перша. Опівночі королевич підвівся і знову помчав верхи до зеленої гори танцювати з феями. Кейт теж поїхала з ним і знову нарвала дорогою цілий фартух горіхів.

  Цього разу дівчина вже й не дивилася на принца – знала, що він буде танцювати до знемоги. Зате вона побачила крихітного ельфа з паличкою в руці й почула, як одна фея каже:

  – Аби цією паличкою доторкнутися до бідолашної сестри Кейт, вона стала б такою ж вродливою, як і колись.

  Кейт одразу зміркувала, що робити: кинула один горіх, і він покотився повз маленького ельфа. Той – миттю по горіх. А Кейт кидає ще і ще. Малий ганявся за ними, аж доки не впустив паличку. Кейт схопила її і сховала у фартух. Та ось, як і минулої ночі, заспівав півень, і вони поскакали додому.

  Повернулася Кейт у замок і зразу ж до Енн. Торкнула тричі сестру паличкою і – диво-дивне! – овеча голова відпала, і Енн знову стала такою ж красунею, як і колись.

  На третю ніч Кейт каже:

  – Як собі хочете, а більше я не буду стерегти королевича. Залишуся біля нього хіба що тоді, коли ви пообіцяєте одружити мене з ним.

  Нічого не вдієш. Король із королевою погодилися взяти її за невістку.

  І знову королевич поїхав на нічний бал. І Кейт із ним поїхала. Бачить: маленький ельф тримає в руках пташку. А одна фея каже іншій:

  – Аби хворий принц з’їв три кусники цієї пташки, то одразу ж видужав би.

  Кейт знову почала кидати горіхи. Маленький ельф – за ними; ганявся, ганявся, аж доки не впустив пташку. Дівчина схопила її та у фартух.

  Знову проспівав півень, і Кейт з королевичем повернулись у замок. Та цього разу Кейт не сіла лускати горіхи. Вона мерщій обскубла пташку і кинула її в горщик варитися. Незабаром по кімнаті пішли смачні пахощі. Хворий принц отямився й каже:

  – Ой, як їсти хочеться! Дай мені кусник.

  Кейт дала. Королевич з’їв і підвівся на лікті. Каже:

  – Ой, як смачно! Дай іще.

  Кейт дала йому ще кусник. Королевич сів у ліжку. Посидів і знову просить пташиного м’яса. Кейт дала йому третій кусник, і королевич звівся на рівні здоровий-здоровісінький, наче й не хворів. Приходять уранці король із королевою, дивляться – сидить їхній син біля каміна з Кейт. Удвох горіхи лускають.

  А його брат тим часом побачив Енн і, звісно, відразу закохався в неї. Та й хто б не закохався, побачивши таку красуню. І що ж вийшло? Хворий син одружився з здоровою сестрою, а здоровий син узяв хвору сестру. Жили вони гарно, любилися щиро й ніколи не пили з порожньої чарки.

Будь ласка, залиште свій відгук!

grin LOL cheese smile wink smirk rolleyes confused surprised big surprise tongue laugh tongue rolleye tongue wink raspberry blank stare long face ohh grrr gulp oh oh downer red face sick shut eye hmmm mad angry zipper kiss shock cool smile cool smirk cool grin cool hmm cool mad cool cheese vampire snake excaim question

Відгук буде опублікований після перевірки модератором :)

Ви можете увійти під своїм логіном або зареєструватися на сайті.

(обов'язково)