Як у селі завівся чорт (українська народна казка)

***

Як у селі завівся чорт (українська народна казка)

Одна жінка мала сина. Доки ще був малий, то тримався хати, а як підріс, то ніби у нього п’яти розсвербілися. Одного разу він сказав:

– Плачте не плачте, мамо, а я йду у світ… Лишаю вас одну.

– Таж ти ще не знаєш, що не з усього, що літає, можна борщ варити!

– Не журіться, мамо, я навчуся. А тут не хочу коріння пускати…

І пішов. Іде день, два, три… Під вечір зайшов до густого лісу, де хотів заночувати. Щоб вовки його не з’їли, виліз на дуба і розгніздився у розсосі. Коли прийшов сон, йому почулося з-під дуба:

– Ну, коли ж ти старостів пришлеш?

– Пришлю через тиждень.

– Хто знає?

– Знає той, який над нами.

Леґінь крикнув з дуба:

– Не бреши, нічого я не знаю!

Хлопець і дівчина як почули отой голос з неба, то так драпонули, що земля задудніла.

Уранці леґінь зліз на землю і знайшов під дубом плаща і хустинку. Одягнувся, витер носа і пішов своєю дорогою.

Прийшов у село. Плентається вулицями, а голод аж світиться з його очей. Коло хати якогось ґазди побачив черешню. «Попасуся трохи», – подумав собі і виліз на дерево. З’їв жменю черешеньок – і прив’язав душу. Раптом глип – господар запрягає коні, а ґаздиня поклала на фіру калачі, курку і сіль. Потім вона винесла дитину і сама сідає. Ґазда замкнув хату, поклав ключ під поріг і взяв у руки віжки:

– Вйо!

«Поїхали, мабуть, на весілля, але горілка ще мусила лишитися в хаті!» – подумав леґінь і зсунувся з черешні. Відімкнув хату й справді – знайшов там горілку, калачі та шмат ковбаси. Почав частуватися:

– Вип’ю за молодих, аби були щасливі! – І випив.

– Вип’ю за здоров’я ґазди і ґаздиньки! – І випив.

– Вип’ю за здоров’я їх дитинки! – І випив.

– Вип’ю, аби й моя мамка не журилася! – І випив.

Видудлив цілу пляшку горілки. З’їв півкалача і довжелезну ковбасу. Після того закортіло спати. Глипнув, а над ліжком звисає колиска. «Я, мой, не пам’ятаю, коли колисався. Ану, як то колись було», – подумав леґінь і заліз у колиску. Погойдався трошки і заснув.

Увечері вернувся ґазда з ґаздинею. Дуже здивувалися, що двері не замкнені, ковбаса кудись зникла і горілка випита…

– У нас були злодії! – сказав чоловік.

Жінка побігла до комори, подивилась по кутках.

– Усе на місці, чоловіче, – відповіла й почала розповивати на ліжку дитину.

А леґінь добре виспався, сів у колисці й позіхнув. Ґаздиня дуже спудилася, заверещала й вибігла надвір до чоловіка, що розпрягав коней.

– Йой, тікаймо, бо в колисці чорт! – кричала не своїм голосом.

Ґазда і ґаздиня бігли вулицею так, що аж болото розліталося. Леґінь теж почав тікати і навіть не помітив, що біжить за ними. Ґазди озиралися і аж землю рвали ногами. Нарешті леґінь забіг в одну вуличку. Глип, а двері в якійсь хаті відчинені нарозтвір. Забіг до сіней і – шусть у порожню бочку.

«Ну, думає, тут ніхто не вздрить. Можна спокійно переночувати».

І почав дрімати. Але небавком приторохтіла якась фіра і стала перед хатою.

Почувся голос:

– Жінко, допоможи зняти мішок з воза!

– А де ти був так довго?

– Та, бач, поламалися лотоки у млині. А потім прибіг Проць Фуфлик із жінкою ні живий ні мертвий. Сказали, що до них заліз якийсь дідько – з’їв два калачі, випив око горілки і стеребив найдовшу ковбасу. Гнався потім за ними усю вулицю. Люди побігли до Проця, а я, бач, додому, бо знаю, що ти боїшся чортів.

Взяли мішок з воза, понесли у сіни і висипали з нього муку в бочку, в якій дрімав леґінь. Він нараз схопився і почав кахикати.

– Чоловіче, у бочці є дідько! – заверещала жінка.

Чоловік схопив її за руку і – драла на вулицю.

Парубійко зрозумів, що йому тут нічого чекати. Вискочив з муки і теж драла за ними. Біг, як олень, аж раптом побачив коло одної хати отворений курник. Шусть туди й поліз на верхні банти. Сів і сидить. Отам скоро й заснув.

Уранці ґазда вийшов надвір і дуже здивувався, що в курнику кури кудкудакають. Напевно, залізла туди якась біда! Чоловік просунув голову в курник і побачив леґеня, що ще спав.

Побіг до хати й каже:

– Жінко, в курнику сидить той самий чорт, що завівся в нашому селі.

Жінка перехрестилася.

– Давай, небого, свячену воду.

Ґазда схопив глечик зі свяченою водою, підійшов до курника і хлюпнув сплячому в лице. Той прокинувся, заверещав і гепнувся з бантів просто ґазді на голову. Та одразу зірвався на ноги і так тікав, що зупинився тільки дома. Після того вже не залишав стару матір одну – сидів собі дома і згадував ту казку, що з ним сталася.

Будь ласка, залиште свій відгук!

grin LOL cheese smile wink smirk rolleyes confused surprised big surprise tongue laugh tongue rolleye tongue wink raspberry blank stare long face ohh grrr gulp oh oh downer red face sick shut eye hmmm mad angry zipper kiss shock cool smile cool smirk cool grin cool hmm cool mad cool cheese vampire snake excaim question

Відгук буде опублікований після перевірки модератором :)

Ви можете увійти під своїм логіном або зареєструватися на сайті.

(обов'язково)