Як прийшло, так пішло (українська народна казка)

***

Як прийшло, так пішло (українська народна казка)

Казав священик у церкві: хто руки піднімає, в Бога просить, тому Бог дає. Ту проповідь чув циган.

Іде циган містом і видить у вікні високого будинку якогось пана. Циган заговорив голосно, аби пан чув:

– Мабуть, то Бог, бо я долі, а він угорі. А в Бога, коли просити, можна випросити.

Пан чує і думає: «Що ж буде далі?» А циган підняв руки і просить:

– Господи, дай мені сто срібних, ні менше, ні більше я не візьму.

Пан зав’язав у платок дев’яносто дев’ять срібних і пустив циганові.

Хотів видіти, що циган буде робити. А циган порахував гроші й каже:

– Тут лише дев’яносто дев’ять срібних. Ще один срібний будеш мені довгувати!

Узяв циган гроші і пішов. Пан покликав жандарів – і за циганом. Спіймали цигана. Пан каже:

– Він забрав мої гроші.

Узяли цигана під арешт. Скоро має бути й суд. Циган почав стукати в двері.

– Що тобі треба?

– Хочу до суда поговорити з паном.

Покликали пана. А циган каже:

– Хіба не ганьба вам буде, що з таким цундрошем судитеся? Принесіть мені порядну одежу.

Пан приніс йому свій ланцуг. Обдивився циган – добрий. Увидів жебик маленький:

– Тут має бути ще й годинка.

Дав пан і годинку.

– А як я буду без топанків?

Мусив пан іти ще й за топанками. І лише так циган пішов на суд. Звідують судді:

– Як було, цигане?

А циган каже:

– Пан іде на мене напастю. Каже, ніби я взяв його гроші. Може, придумає, що на мені його ланцуг, його топанки, а в моїм жебику його годинка?

– А чиї, як не мої, і ланцуг, і топанки, і годинка?

Судді подумали, що пан напастує. Відпустили цигана додому, і він пішов, у чому був. Іде дорогою, а назустріч кочія.

– З дороги!

А циган не вступається. Зупинили коней, і пан, не той, а інший, з кочії звідує:

– Чому дорогу не даєш?

– Хіба ти син Божий, аби тобі дорогу давати? – каже циган.

– Може, й син Божий! – розсердився пан.

– Тебе мені й треба! – зрадів циган. – Давай один срібний, що твій отець мені задовжив.

– Який срібний? – розсердився пан ще більше.

– Не хочеш віддати гроші – давай сюди шапку! – і циган зняв із пана шапку.

Подумав пан: «Се якийсь дурень!» – і дав цигану один срібний.

Пішов циган в корчму. За срібний попросив пити. Зайшли інші цигани – і їм замовив вечерю й до вечері. Віддав корчмареві за це золоту годинку. Чудуються цигани, звідки у Дюрія гроші, годинка, файна одежа. А він почав хвалитися, який розумний. Там був циганський бирів. А хто може бути розумнішим від нього?! Розсердився бирів – і швак Дюрія нагайкою. Впали на Дюрія й інші. Билися, доки на нім усе не пірвали.

Каже Дюрій:

– Доста: я такий, як ви всі.

Перестали його бити. Подивився Дюрій на себе і прорік:

– Як прийшло, так пішло.

Будь ласка, залиште свій відгук!

grin LOL cheese smile wink smirk rolleyes confused surprised big surprise tongue laugh tongue rolleye tongue wink raspberry blank stare long face ohh grrr gulp oh oh downer red face sick shut eye hmmm mad angry zipper kiss shock cool smile cool smirk cool grin cool hmm cool mad cool cheese vampire snake excaim question

Відгук буде опублікований після перевірки модератором :)

Ви можете увійти під своїм логіном або зареєструватися на сайті.

(обов'язково)