Як ксьондзів лікували (білоруська казка)

***

Як ксьондзів лікували (білоруська казка)

Жили-були три ксьондзи.

Розтовстіли вони так, що лихо. Що не робили, яких ліків не вживали – нічого не допомагає.

Порадили їм лікарі на води їхати: може, кажуть, вода з вас зайве сало витягне...

Пішли ксьондзи по людях грошей збирати на дорогу. Зайшли до одного чоловіка. Звали того чоловіка Адасем. Усе життя працював він у панській броварні і надто був мастак на різні витівки.

Вислухав Адась товстих ксьондзів, подумав трохи, а потім і каже:

– Навіщо вам, пани ксьондзи, самим по людях ходити? Поживіть у мене трохи, а я за вас зроблю цю роботу.

– Гаразд,– кажуть ксьондзи.– Нам це ще краще, бо нам самим важко ходити.

Приніс Адась горілки, почав ксьондзів частувати.

П’ють ксьондзи, хвалять господаря: от уже ж добра людина знайшлася – нічого для божих слуг не шкодує!

Напилися дармової горілки й захропли на всю хату.

Залишив їх господар, а сам пішов до своїх друзів – броварських робітників.

– Так і так,– каже,– допоможіть, хлопці, товстих ксьондзів вилікувати...

– Це ми можемо,– відповідають друзі.– Чим ми не лікарі?

Прийшли вони до Адася, переодягнули п’яних сонних ксьондзів у робочий одяг і ввечері перенесли їх у панську броварню.

Назавтра прочумалися ксьондзи. Дивляться – де ж це вони? Позирнули один на одного і ще більше здивувалися – замість сутан на них порвані селянські свитки, на ногах стоптані шкарбани... Усе таке саме, як у робітників панської броварні!

Та недовго дивувалися ксьондзи. Підійшов до них панський прикажчик та як крикне:

– Ви чого тут порозлягалися? Марш картоплю носити!

Прикажчик подумав, що це пан нових робітників найняв,

а ті прийшли сюди відлежуватися, а не діло робити.

Хотіли ксьондзи посперечатися з прикажчиком, та той не став і говорити, а почав їх святити батогом.

Ксьондзи заскиглили:

– Ми не робітники, а ксьондзи!

– О, то ви ще й насміхатися з мене надумали!

І прикажчик знову почав періщити їх, ще дужче.

Крутилися, крутилися ксьондзи, бачать – непереливки.

– Підемо, підемо,– кажуть,– на роботу.

– Отак би зразу й казали! – заспокоївся прикажчик.– А то вигадали – ксьондзи! Я вас наксьондзую!

Подумали ксьондзи: «А й справді: може, це нам тільки наснилося, що ми були ксьондзами».

Пішли вони картоплю носити. Завдадуть їм робітники на плечі по лантуху – ті крекчуть, а несуть, тільки скоса поглядають на прикажчика з батогом. До обіду цілий бурт картоплі переносили: дужі були ксьондзи!

Після обіду дав їм прикажчик нову роботу – дрова пиляти. А дрова трапились дубові, сучкуваті. Пиляють ксьондзи і все на сонце позирають: чи скоро вечір.

Сяк-так дочекалися вечора і, не ївши, тут-таки біля теплого казана поснули як убиті.

Назавтра схопилися, поїли трохи картоплі з робітниками та за пилку: бояться, щоб знову прикажчик не відлупцював.

Працюють ксьондзи в броварні разом з усіма хоч куди, разом їдять, разом сплять.

Як ксьондзів лікували (білоруська казка)

Минув тиждень-другий, стало з ксьондзів сало спадати, а через місяць виробилися вони, як ті хорти. Глянуть один на одного й упізнати не можуть – отак схудли. «Мабуть,– думають,– це нас чорти вхопили та й посадили в броварню на покуту».

Ось одного разу після роботи поставили Адасеві друзі ксьондзам четвертину горілки та й почали їх частувати. Напилися ксьондзи й заснули як мертві. Узяли тоді їх робітники, перенесли до Адася в хату, зняли брудний одяг і поклали спати.

Прочумалися назавтра ксьондзи пізно і аж тремтять: бояться, що роботу проспали... Стали швидше одяг шукати. Аж бачать: лежать біля них справжні ксьондзівські сутани! Дивуються ксьондзи – очам своїм не вірять.

Тут заходить до них господар зі сковорідкою яєчні. Запахла яєчня на всю хату – аж у носі лоскоче.

– Уставайте, уставайте, панове ксьондзи, каже господар.– Снідати пора.

Одягнулися ксьондзи та за стіл. їдять і мовчки позирають один на одного: мабуть, знов сон сниться!

Поснідали отак мовчки та й збираються додому.

Адась каже:

– Постривайте, панове, я ж вам ще грошей не зібрав на води їхати...

– Ні, ні,– замахали руками ксьондзи,– не треба нам вод: ми вже вилікувалися...

І стрімголов один за одним метнулися за двері.

Вискочили ксьондзи надвір і дременули кожен у свій костел. І так прудко побігли, що й конем не наздоженеш.

Залиште свій відгук!

grin LOL cheese smile wink smirk rolleyes confused surprised big surprise tongue laugh tongue rolleye tongue wink raspberry blank stare long face ohh grrr gulp oh oh downer red face sick shut eye hmmm mad angry zipper kiss shock cool smile cool smirk cool grin cool hmm cool mad cool cheese vampire snake excaim question

Відгук буде опублікований після перевірки модератором :)

Ви можете увійти під своїм логіном або зареєструватися на сайті.

(обов'язково)